Международная экспертная группа требует от ОБСЕ признать Россию агрессором

Група ИС (ГО ЦВПИ) в составе Международной экспертной группы «Кризис механизмов безопасности в Европе», требует от Немецкого
председательства ОБСЕ признать Россию агрессором.

Соответствующее обращение направлено главе МИД ФРГ.  

Полный текст обращения:

Відкрите звернення міжнародної експертної групи

«Криза механізмів безпеки у Європі»

до Німецького головування в ОБСЄ  

Вельмишановний пане міністре закордонних справ Німеччини

Франк-Вальтер Штайнмаєр!

Представники міжнародного експертного кола, які згуртувалися навколо проекту «Криза механізмів безпеки у Європі», вітають прийняття Німеччиною головування в ОБСЄ на 2016 рік, а також заяву пана міністра про те, що «Німеччина має намір повною мірою використовувати своє головування в ОБСЄ для врегулювання конфлікту в Україні».

Високо цінуємо роль ОБСЄ як політичного майданчику у розв’язанні російсько-українського конфлікту, а також вагомий внесок спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ, які відважно працюють в зоні збройного протистояння.

 Однак, змушені констатувати, що Росія, як одна з країн засновників і членів ООН і ОБСЄ та держав-гарантів міжнародної системи права і безпеки, продовжує ігнорувати резолюції Генеральної асамблеї ООН № 68/262 від 27 березня 2014 року «Про підтримку територіальної цілісності України» та Ради безпеки ООН № 2202 від 17 лютого 2015 року «Про мирне врегулювання конфлікту на сході України та підтримку комплексних заходів на виконання Мінських угод».

Більш того, на підставі аналізу участі Росії у «розв’язанні заморожених конфліктів» в країнах СхП засвідчуємо наявність системних порушень Росією принципів і рішень ООН та ОБСЄ, а також двосторонніх і багатосторонніх угод, в рамках яких Росія взяла на себе міжнародні безпекові зобов’язання, зокрема:

• Угоди про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту у Придністровському регіоні Республіки Молдова, яку 21 липня 1992 року підписали Російська Федерація і Республіка Молдова;
• зобов’язання за результатами Стамбульської зустрічі глав держав і урядів країн-учасниць ОБСЄ (18-19 листопада 1999 року) щодо виведення військ з Грузії та Придністров’я;
• Угоди про припинення вогню між Грузією і Росією від 15 серпня 2008 року.

Продовжуючи військову окупацію Криму та військово-політичну підтримку т.зв. самопроголошених утворень в Україні, Республіці Молдова та Грузії, а також не виконуючи взяті на себе міжнародні зобов’язання щодо припинення вогню та виведення російських збройних сил з окупованих 

територій, Росія відверто ігнорує виконання прийнятих відповідно до міжнародного права рішень ООН і ОБСЄ, грубо порушує суверенітет і територіальну цілісність України, Молдови і Грузії, а також не виконує свої зобов’язання щодо надання сприяння у мирному врегулюванні конфліктів на території країн СхП.

Відмова Росії у допуску спецпредставника Ради ООН, місій ОБСЄ та Ради Європи з прав людини на територію незаконно анексованого Криму, блокування російськими представниками роботи спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, 
недопущення Росією місій ОБСЄ на окуповані території Абхазії і Південної 

Осетії, а також перешкоджання Росією в діяльності місії ОБСЄ в Придністровському регіоні Республіки Молдова є яскравими свідченнями ігнорування Росією Загальної Декларації Прав Людини ООН та блокування міжнародних механізмів захисту прав людини на окупованих нею територіях і в зонах «заморожених конфліктів» в країнах СхП.

Рік тому, пане міністре, готуючись до Німецького головування в ОБСЄ у 2016 році, Вами було наголошено на необхідності посилення дієздатності ОБСЄ шляхом реформування.



Сьогодні, коли один з впливових членів ОБСЄ – Росія є стороною низки конфліктів, які намагається розв’язати вказана поважна міжнародна організація, поряд із системними порушеннями Росією принципів і рішень ОБСЄ, а також норм міжнародного права і договорів, підтримуємо:

• заяву попереднього Головуючого ОБСЄ Прем’єр-міністра Сербії Івіца Дачіца на зустрічі міністрів країн-членів ОБСЄ (жовтень 2015 року у Нью-Йорку) щодо відповідальності ОБСЄ за мирне розв’язання конфлікту в Україні шляхом посилення своєї присутності в контексті проведення миротворчих операцій на різних стадіях конфлікту, а також необхідності реформування ОБСЄ і зокрема посилення її миротворчої функції в контексті реагування на новітні виклики і загрози європейській безпеці;
• заяву депутата Європейського Парламенту Ребекки Хармс (жовтень 2015 року в Україні): «Мінські угоди можуть бути втілені в життя тільки за умови тиску з боку ЄС на Росію за допомогою санкцій, оскільки лише дипломатичними шляхами досягнути прогресу неможливо. Економічні санкції необхідні для посилення позиції ЄС при веденні переговорів. Євросоюз повинен відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо врегулювання конфлікту між Україною та Росією, оскільки він відбувається біля європейських кордонів”.

З огляду на вище вказане, для відновлення примату міжнародно-правових принципів і норм права, посилення ролі ОБСЄ як міжнародної безпекової організації в Європі, а також міжнародно-правових механізмів забезпечення миру і процвітання людства, вимагаємо:

• на підставі міжнародного принципу рівноправності суверенних держав в ОБСЄ прийняти рішення щодо реформування і демократизації ОБСЄ, а також обов’язковості рішень ОБСЄ для усіх членів вказаної міжнародної організації;
• прийняти рішення щодо заміни «консенсусного» порядку прийняття рішень на демократичний порядок прийняття рішень переважною більшістю голосів;
• визнання Російської Федерації стороною конфлікту;
• відповідно до прийнятого на Празькому засідання у січні 1992 року рішення НМЗС НБСЄ, а також з огляду на явні порушення Росією взятих на себе міжнародних зобов’язань, при прийнятті ОБСЄ рішень з питань, в яких Росія є стороною конфлікту, зокрема, що стосуються відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, Молдови і Грузії, застосовувати  формулу «консенсус мінус один»;
• для припинення збройної фази російсько-українського конфлікту, підтримки і забезпечення безпеки діяльності СММ ОБСЄ на окупованих територіях, а також на російсько-українській ділянці кордону, прийняти рішення щодо направлення у східні регіони України військово-політичної місії ОБСЄ з підтримки миру і безпеки, а також до Автономної Республіки Крим для забезпечення процесу демілітаризації Кримського півострова і повернення його у склад України;
• забезпечити роботу постійно діючих Місій ОБСЄ з прав людини в окупованих Росією східних регіонах України та Автономній Республіці Крим з метою моніторингу ситуації з дотриманням прав людини, фіксації порушень та забезпечення міжнародного захисту прав людини;
• в разі зайняття Росією подальшої деструктивної позиції в питаннях виконання рішень ОБСЄ щодо відновлення територіальної цілісності України, Молдови і Грузії, ініціювати питання щодо посилення міжнародним співтовариством санкцій стосовно РФ з метою примусити Росію припинити військову агресію на Україну, відшкодувати нанесені збитки, а також усвідомити безальтернативність переговорного процесу як способу вирішення міжнародних спорів.

Центр суспільних досліджень «Український Меридіан»,

Міжнародна громадська організація «Міжнародний Антикримінальний і Антитерористичний Комітет України»,

Аналітичний центр «Політика»,

Центр досліджень проблем громадянського суспільства,

Майдан закордонних справ,

Центр військово-політичних досліджень (група ІС),

Інтелектуальний форум «Єдина Європа»
Источник