За латами дешевої броні...

За пазухою сіре кошеня 
Зігріло вкотре серце після бою; 

Не маючи ні роду, ні звання 
Воно було солдатом і героєм.

За латами дешевої броні, 
Опалені розпушувало вуса. 
З тривогою дивилось на вогні 
Пекельного на Сході землетрусу.

Таке патріотичне і смішне 
З душі збивало скрутності оскому, 
Здавалося теплішим за шинель, 
Коли мурчало пісню колискову.

Торкалося рожевим язиком 
До ран, що запалилися від гною, 
І пахло дивовижно молоком, 
Домівкою, дитинством та війною.

І байдуже, де Захід, чи де Схід; 
Воно загралось гільзами з патронів: 
Маленьке і беззахисне, як світ, 
Дитя війни сучасних батальйонів.

Та мужніми робилися серця, 
Бо знали: в найсуворіші години, 
За пазухою кожного бійця 
Є часточка своєї України.
Роман Кахович