«Думаєте, я образився на тих, хто вважає, що це прояв неповаги – ветерану вдягти жовто-синю стрічку? Хіба на придурків можна ображатися? Є позитивні відгуки навіть з Росії, є й там розумні люди..»
90-річний професор з Харкова Ігор Малицький, колишній в’язень сумнозвісного концтабору нацистів Аушвіц-Біркенау поблизу польського Освенциму. Старий стражденний чоловік не образився на росіян, які традиційно «не зрозуміли» позиції українця, що приїхав до концтабору з жовто-синьою стрічкою на грудях. Про позицію стосовно недоречного скандалу та погляди на життя Ігоря Федоровича розповідають Патріоти України. Герой, котрий пройшов через жахіття другої світової війни та нацистської Німеччини, розповідає, що в його сім’ї було «прийнято»
отримувати георгіївські стрічки за боротьбу з фашизмом та служіння правому ділу. Вони були в діда, батька та матері, друзів Героя. Він сам має аж дві такі. Однак щодо прапору, під яким Герой сьогодні повернувся на місце катування, двозначності бути не може. Старий патріот наголошує, що вдома має українські прапори, а всіх, хто сумнівається, запрошує у гості. Пояснює
він такий стан речей логічно і просто: «Живу в Україні, то чому маю вішати прапори чужих держав?» І допоки існує держава Україна, та її відмінний від інших жовто-блакитний прапор, Іван Малицький гордий мати ту відмінність – право носити на грудях жовто-блакитну стрічку, адже він – українець.
Колишній в’язень підкреслює, що не має претензій до росіян, котрі обрали відмінністю своєї державності триколор. А тому вбачає гуманним і справедливим власне право вільно обирати свої незалежні символи, як людина, що має національну ідентичність та громадянство, відмінне від
російського. Професор також наголосив, що далеко не всі росіяни «не бачать світу» за пропагандою, лишилися й такі, що зберегли властивість до тверезого аналізу. Вони написали в Інтернет-мережі схвальні відгуки дідусеві, з поважним ставленням до його патріотичного вчинку, героїчного
військового подвигу, поважного віку та пережитого досвіду. Наостанок Герой досить красномовно, з присущими йому гумором та мудрістю додав, «на придурків» ображатися нічого. Також, він запропонував відвідати Освенцим сучасним політикам, з повчальною метою. Адже, на думку Героя,
щоб побачити справжній «фашизм» та «нацизм», варто відвідати місце, що є історичним свідченням цих стахітливих, нелюдських явищ, що не мають повторитися з людством ні за яких обставин. До речі 12 лютого вченому виповнюється 90 років. Давайте друзі-патріоти побажаємо цій дивовижній та
добрій людини міцного здоров’я, творчої наснаги та звичайного людського щастя, а головне вдосталь пожити у мирній, процвітаючій Україні. Автор Ольга Смирнова
Джерело
отримувати георгіївські стрічки за боротьбу з фашизмом та служіння правому ділу. Вони були в діда, батька та матері, друзів Героя. Він сам має аж дві такі. Однак щодо прапору, під яким Герой сьогодні повернувся на місце катування, двозначності бути не може. Старий патріот наголошує, що вдома має українські прапори, а всіх, хто сумнівається, запрошує у гості. Пояснює
він такий стан речей логічно і просто: «Живу в Україні, то чому маю вішати прапори чужих держав?» І допоки існує держава Україна, та її відмінний від інших жовто-блакитний прапор, Іван Малицький гордий мати ту відмінність – право носити на грудях жовто-блакитну стрічку, адже він – українець.
Колишній в’язень підкреслює, що не має претензій до росіян, котрі обрали відмінністю своєї державності триколор. А тому вбачає гуманним і справедливим власне право вільно обирати свої незалежні символи, як людина, що має національну ідентичність та громадянство, відмінне від
російського. Професор також наголосив, що далеко не всі росіяни «не бачать світу» за пропагандою, лишилися й такі, що зберегли властивість до тверезого аналізу. Вони написали в Інтернет-мережі схвальні відгуки дідусеві, з поважним ставленням до його патріотичного вчинку, героїчного
військового подвигу, поважного віку та пережитого досвіду. Наостанок Герой досить красномовно, з присущими йому гумором та мудрістю додав, «на придурків» ображатися нічого. Також, він запропонував відвідати Освенцим сучасним політикам, з повчальною метою. Адже, на думку Героя,
щоб побачити справжній «фашизм» та «нацизм», варто відвідати місце, що є історичним свідченням цих стахітливих, нелюдських явищ, що не мають повторитися з людством ні за яких обставин. До речі 12 лютого вченому виповнюється 90 років. Давайте друзі-патріоти побажаємо цій дивовижній та
добрій людини міцного здоров’я, творчої наснаги та звичайного людського щастя, а головне вдосталь пожити у мирній, процвітаючій Україні. Автор Ольга Смирнова
Джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий