Дві родини із Широкиного. Їхнє село було у буферній зоні і вони ніколи не чули обстрілів.
Для них війна почалася раптово і миттєво зрівняла з землею приморське селище. Родини спочатку ховалися у маленьких підвалах власних приватних будинків. Але в один день снаряди розбомбили всю їхню вулицю. Виїжджали швидко у чому були. Нині вони живуть у знайомих, у маленькій кімнаті гуртожитку. Без роботи, без власних речей і поки, як самі кажуть, без надії на майбутнє.
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий