4 ранку, 5 кава
Ти не зімкнув вночі очей,
Солдат країни, Солдат честі,
І сотні тих недоспаних ночей.
В твоїх руках АК і камуфляж на тілі.
А в серці? Ні, не страх – відвага!!!
Чекатимеш його до поки сонце світить,
А на його медалі надпис «За відвагу»!
Тебе ночами згадував сумними,
Коли ішов до терористів в бій.
За нього ти молилася до Бога,
Листи писала: «Чекатиму тебе… Ти мій»!
І сонце зранку дивно світить,
Немов усмішка на його устах.
Почуєш стук в вікно та встанеш з ліжка,
Живий! Він повернувсь додому!
А в тебе на руках,
Його дитя і він заплаче,
Тепер ви разом назавжди.
І до останніх днів своїх в небес проситимеш
Щоби не було більш війни!
А. Швець
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий