організації та людей прямої дії."
Народний депутат Володимир Парасюк завжди з’являється там, де більшість парламентарів воліють промовчати: він є одним з небагатьох політиків, які захищають права громадських активістів і репресованих депутатів.
Кореспондент ІНФОРМАТОРа з’ясував, чи не страшно Володимиру Парасюку бути одним з “останніх могікан” і який його рецепт боротьби із політичними репресіями.
– Як ви оцінюєте численні затримання бійців АТО, громадських активістів і навіть депутатів, які прокотились Україною останнім часом?
– Скажу відразу, всі дії стосовно людей, які є ветеранами АТО чи учасниками Революції Гідності, є політичними. І питання навіть не в тому, що останнім часом ці дії набули відверто агресивного характеру, як на Закарпатті. Ситуація значно гірша: є адміністрація Президента, де ціла команда систематично виробляє такі прецеденти, щоб дискредитувати патріотичні організації та людей прямої дії.
Щодо подій на Драгобраті (Закарпаття, – ред.), не знаю, що саме відбулося, адже мене там не було, і з жодним із хлопців поговорити поки не вдалося. Проте, я знаю цих хлопців: когось особисто, когось заочно. Друг Хорват – мій побратим, з яким я був на Майдані, блокував Крим, а мій батько воював біля Донецького аеропорту. У друга Хорвата дуже виважений характер: він ніколи в житті не піде на дії, як могли б підставити ім’я і честь його чи організації.
Держава мала б їм подякувати, до них прислухатися, а їх зараз просто знищують. Владі вигідно інформаційно знищувати тих людей, які намагаються будувати правильну країну.
– Чи відомо Вам, як виглядає механізм політичних переслідувань зсередини?
– Питання політичних репресій в Україні – це не питання спорадичних випадків. У чиновницькій сфері є широкий прошарок осіб, які працюють над поверненням України в пострадянський, дореволюційний стан. Для такої роботи є і Міністерство інформації, яке підкидає дров у вогонь, є відповідний відділ у Службі безпеки, з працівниками і керівниками якого я спілкувався. Їм дають команду дискредитувати активних людей, наприклад, в соціальних мережах – і мене, і моїх побратимів зокрема.
Навіть якщо десь трапиться цілком побутова сутичка – і її відразу переведуть у конспірологічно-політичну площину. Такий вже фатум теперішньої України – тотальна заполітизованість. Головне – закинути інформацію, нехай люди відволікаються.
– Коли ж в Україні все-таки розпочнуться глибинні зміни?
– Є два методи змін країни – революційний та еволюційний. Ми ж ідемо третім. І чесні політики, чесні чиновники не з’являться завтра чи післязавтра, але процес іде і не зупиняється. Такі як Порошенко і Юрій Луценко просто відживуть. Вони не розуміють, що Майдан – це не місце в центрі Києва, а ідеологія.
– Що б Ви порадили українським націоналістам, яких не вдовольняє ситуація в країні?
– Націоналіст – це не той, хто носить червоно-чорний прапор і кричить “Слава Україні”, а той, хто служить національній ідеї. Моя основна порада – це вчитися і набувати досвіду. Усвідомлювати, як побудована держава загалом, як працюють закони і кодекси. А потім – будувати громадянське суспільство, яке дотримання цих законів контролює. Бідність української економіки не дає нам вирватись з певної системи координат. У політику йдуть люди не для того, щоб змінити щось у країні, а для того, щоб реалізувати свої амбіції чи заробляти гроші. Цю звичку теж треба змінювати.
– Які Ваші прогнози на 2016 рік?
– 2016 рік буде дуже неспокійний у політичному плані, боротьба тільки нарощуватиметься. На нас чекають багато протестів та акцій. Можливо, це переросте і у подібні до Майдану протестні об’єднання. Розвиток подій на Донбасі буде залежати від бажання і розуму нашого Президента, адже разом із питанням децентралізації нам нав’язують особливий статус. Петру Порошенку я не раз казав: ви можете ввійти в історію України як сильний гетьман, який довів націю до перемоги, або як зрадник і ганебне клеймо. Середнього у такій ситуації не буде.
До Нового Року ставлюся як до формальності, більше полюбляю різдвяні свята. У минулому році мене тішить те, що нам вдалося відкрити людям очі на багато які політичні інтриги, пояснити, що певні депутати значать. Приємно бачити, що до людей усе ж доходить правдива інформація про політиків, адже на виборах голосуватимуть не марсіани.
– Як Ви ставитесь до публічної діяльності Президента?
– На постановки “народної любові” до Порошенка я вже не можу дивитись. Хай би камери 5 каналу поїздили там, позаду, де не допускали людей, і послухали, що говорили вони. Учора я ховав свого товариша по армії. І коли його рідні прийдуть додому, ввімкнуть телевізор і почують від Порошенка, що в країні мир, – вони йому більш ніколи не повірять.
– Коли заходиш у кабінет до чиновника і бачиш портрет Порошенка – можеш відразу виходити. Це радянське підлабузництво уже дістало.
– Можливо, цього року спалахне нова революція. Ким бачите себе в ній?
– Я не бачу себе далі, ніж завтра. Президентом чи прем’єр-міністром ставати не маю наміру. Шукаю себе там, де буду країні корисним.
Анна Андрашко
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий