Треба бути готовими до всього.
Відведення важкої військової техніки від лінії зіткнення в Донецькій області – другий за значимістю, після всебічного припинення вогню, пункт укладених у лютому мінських домовленостей.
10 днів тому ОБСЄ констатувала початок відводу військової техніки сил антитерористичної операції. Також частково почали відведення техніки і бойовики, пише у своєму блозі Микола Сунгуровський, повідомляють Патріоти України. Штаб АТО вважає цю ротацію противника «фейковою» – оскільки відкликане від лінії зіткнення озброєння сепаратистів потім передислокується назад з тилу на передову. При цьому даних про маршрути відводу техніки бойовики не надають. Петро Порошенко запевнив, що
українська армія також може в будь-який момент оперативно повернути свої знаряддя на вихідні позиції і відбити можливу атаку. Forbes поцікавився, наскільки легко буде відновити такий статус-кво і чим ризикує Україна, відводячи важке озброєння в тил. Ситуація, в якій одна зі сторін декларує
виконання домовленостей про відвід техніки, але не підкріплює це реальними діями, безумовно, несе ризики для другого учасника переговорів. Є дуже багато повідомлень про те, що сепаратисти на Донбасі не відводять важку техніку, а лише перекидають її на інші напрямки по лінії фронту.
У мене немає даних про те, до якої міри коректно українська сторона виконує зобов’язання щодо відведення техніки. Штаб АТО та вищі чиновники заявляють, що ми дотримуємося букви мінських домовленостей. Як швидко можна повернутися на вихідні позиції? Зараз вся техніка мобільна, в руках її
не тягати. Час перекидання і самохідних гаубиць, і причіпних з однієї позиції на іншу залежить тільки від швидкості тих шасі або вантажних причепів, на яких вони базуються. Обмежень по рельєфу, по прохідності для сучасної техніки також небагато. Як правило, для гусеничної техніки такі
обмеження мінімальні, для колісної – аби це не була танкова дорога, на якій вона просто загрузне. Важливо враховувати не тільки дальність перекидання, але і її напрямок. Тобто необхідно зосередити це озброєння в таких точках, де очікується інтенсивність бойових дій. Упевнений, що
Генеральний штаб цьому вчити не треба. Регіони, щодо яких зберігається потенційна загроза, зараз складно визначити – їх перелік буде залежати від оперативного мистецтва обох сторін. Крім того, плани сепаратистів можуть не збігтися з планами Володимира Путіна, що ще більше ускладнює
прогнозування. Можна припустити, що кримський напрямок, зокрема, Маріуполь, буде основним. Причому не виключено, що паралельно можуть вестися удари в напрямку двох інших регіонів, щоб розосередити наші сили, не дати їм згрупуватися в напрямку головного удару. Які це регіони будуть –
визначається в даний час. Те, що відбувається зараз, це розвідка боєм, промацування нашої оборони, і де вона виявиться слабше всього – туди противник і завдасть удар. На припинення бойових дій на Донбасі розраховувати не доводиться. Навпаки – можна очікувати підвищення їх
інтенсивності вже в найближчій перспективі. По-перше, наближається 9 травня. Для Росії День Перемоги – це символ, і до цієї дати потрібно підійти з якимось результатом, треба звітувати. По-друге – цієї весни передбачається загострення ситуації у зв’язку з наступом ісламської держави Талібану на
Середню Азію, на Північний Кавказ, що може нашаруватися на внутрішні проблеми в цих країнах. Ми говорили про це ще в минулому році, і зараз число таких повідомлень багаторазово збільшилася. Ці регіони – порохова бочка, і якщо там не буде присутності збройних сил Росії, то вона може їх
втратити, чого Володимир Путін допустити не може. Тому українська кампанія повинна бути до цього часу якщо не закінчена, то, як мінімум, якось підсумована. Я думаю, на кримському напрямку можна очікувати різкої інтенсивності бойових дій, але силового прориву як такого на
півострів, швидше за все, не відбудеться. Просто силове створення коридору не має сенсу – він був би виправданий, якби вдалося захопити Миколаївську, Одеську, Запорізьку області. А сам по собі коридор не вирішує проблеми і відволікає ресурси, оскільки його необхідно таким же
силовим способом і утримувати. Тому Путін, швидше за все, зробить ставку на збільшення інтенсивності бойових дій, збільшення втрат, і на тлі цього спробує вести переговори, в ході яких Україна сама погодиться на виділення такого коридору. Звичайно, дуже хотів би помилитися. В принципі, всі прогнози будуються для того, щоб вони не збувалися.
Джерело
10 днів тому ОБСЄ констатувала початок відводу військової техніки сил антитерористичної операції. Також частково почали відведення техніки і бойовики, пише у своєму блозі Микола Сунгуровський, повідомляють Патріоти України. Штаб АТО вважає цю ротацію противника «фейковою» – оскільки відкликане від лінії зіткнення озброєння сепаратистів потім передислокується назад з тилу на передову. При цьому даних про маршрути відводу техніки бойовики не надають. Петро Порошенко запевнив, що
українська армія також може в будь-який момент оперативно повернути свої знаряддя на вихідні позиції і відбити можливу атаку. Forbes поцікавився, наскільки легко буде відновити такий статус-кво і чим ризикує Україна, відводячи важке озброєння в тил. Ситуація, в якій одна зі сторін декларує
виконання домовленостей про відвід техніки, але не підкріплює це реальними діями, безумовно, несе ризики для другого учасника переговорів. Є дуже багато повідомлень про те, що сепаратисти на Донбасі не відводять важку техніку, а лише перекидають її на інші напрямки по лінії фронту.
У мене немає даних про те, до якої міри коректно українська сторона виконує зобов’язання щодо відведення техніки. Штаб АТО та вищі чиновники заявляють, що ми дотримуємося букви мінських домовленостей. Як швидко можна повернутися на вихідні позиції? Зараз вся техніка мобільна, в руках її
не тягати. Час перекидання і самохідних гаубиць, і причіпних з однієї позиції на іншу залежить тільки від швидкості тих шасі або вантажних причепів, на яких вони базуються. Обмежень по рельєфу, по прохідності для сучасної техніки також небагато. Як правило, для гусеничної техніки такі
обмеження мінімальні, для колісної – аби це не була танкова дорога, на якій вона просто загрузне. Важливо враховувати не тільки дальність перекидання, але і її напрямок. Тобто необхідно зосередити це озброєння в таких точках, де очікується інтенсивність бойових дій. Упевнений, що
Генеральний штаб цьому вчити не треба. Регіони, щодо яких зберігається потенційна загроза, зараз складно визначити – їх перелік буде залежати від оперативного мистецтва обох сторін. Крім того, плани сепаратистів можуть не збігтися з планами Володимира Путіна, що ще більше ускладнює
прогнозування. Можна припустити, що кримський напрямок, зокрема, Маріуполь, буде основним. Причому не виключено, що паралельно можуть вестися удари в напрямку двох інших регіонів, щоб розосередити наші сили, не дати їм згрупуватися в напрямку головного удару. Які це регіони будуть –
визначається в даний час. Те, що відбувається зараз, це розвідка боєм, промацування нашої оборони, і де вона виявиться слабше всього – туди противник і завдасть удар. На припинення бойових дій на Донбасі розраховувати не доводиться. Навпаки – можна очікувати підвищення їх
інтенсивності вже в найближчій перспективі. По-перше, наближається 9 травня. Для Росії День Перемоги – це символ, і до цієї дати потрібно підійти з якимось результатом, треба звітувати. По-друге – цієї весни передбачається загострення ситуації у зв’язку з наступом ісламської держави Талібану на
Середню Азію, на Північний Кавказ, що може нашаруватися на внутрішні проблеми в цих країнах. Ми говорили про це ще в минулому році, і зараз число таких повідомлень багаторазово збільшилася. Ці регіони – порохова бочка, і якщо там не буде присутності збройних сил Росії, то вона може їх
втратити, чого Володимир Путін допустити не може. Тому українська кампанія повинна бути до цього часу якщо не закінчена, то, як мінімум, якось підсумована. Я думаю, на кримському напрямку можна очікувати різкої інтенсивності бойових дій, але силового прориву як такого на
півострів, швидше за все, не відбудеться. Просто силове створення коридору не має сенсу – він був би виправданий, якби вдалося захопити Миколаївську, Одеську, Запорізьку області. А сам по собі коридор не вирішує проблеми і відволікає ресурси, оскільки його необхідно таким же
силовим способом і утримувати. Тому Путін, швидше за все, зробить ставку на збільшення інтенсивності бойових дій, збільшення втрат, і на тлі цього спробує вести переговори, в ході яких Україна сама погодиться на виділення такого коридору. Звичайно, дуже хотів би помилитися. В принципі, всі прогнози будуються для того, щоб вони не збувалися.
Джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий