Рік поблизу Арктичного кола остудив запал войовничого юнака.
Бойовики ІДІЛ.
Фото: ru.oxu.az.
«У 2013 році 23-річний тихоня з Росії на ім’я Ахмед вирішив поїхати до Сирії, щоб битися в ісламістському батальйоні проти уряду президента Башара Асада», – вирішив розповісти історію молодого бойовика кореспондент The Washington Post Ендрю Рот, передають Патріоти України. «Два года спустя он, теперь уже ветеран гражданской войны в Сирии и условно-досрочно освобожденный из российской тюрьмы, вспоминает этот момент со своего рода потрясением и сожалением», — пише автор. «Это была болезнь, — сказал уроженец Дагестана в интервью
в своем родном селе в этом месяце. — Это была эпидемия». “Ахмед — один из, по меньшей мере, двадцати человек, сражавшихся в Сирии, родом из Новосаситли, села с населением 2 тыс. человек в Дагестане, где многие обратились в салафизм, ультраконсервативную форму суннизма,
распространившегося в России после распада Советского Союза», — повідомило видання.
За словами Ахмеда, він і четверо інших чоловіків з Новосасітлі були завербовані під час навчання в медресе в Єгипті і провели кілька місяців у
Північній Сирії недалеко від турецького кордону. «Вернувшись в Россию в марте 2014 года, они были арестованы, провели год в тюрьме и были отпущены условно-досрочно», — розповіли очевидці подій. «Сирия здесь у всех на устах», — говорить Абу-Мухаммад Алієв, колишній журналіст і
бізнесмен, відомий в ультраконсервативних мусульманських колах Махачкали. Салафіти розлючені поліцейськими перевірками, говорить він. Роботу знайти важко. Коли у молодих людей з’являються проблеми з поліцією, вони часто пускаються на пошуки щастя. За його словами, Сирія
стала одним з місць, куди їдуть ті, хто хоче покинути Дагестан. «Для боевиков почти нет возможности реабилитации и возвращения к мирной жизни, особенно в Дагестане», — відзначає Варвара Пахоменко, експерт з Північно-Кавказького регіону у Міжнародній антикризовій групі. «Некоторые
местные жители борются с этой тенденцией», — додав Рот. З 2010 року голова адміністрації села Ахмед Абдулаєв виступає посередником, прагнучи гарантувати молодим людям, які беруть участь у заворушеннях, явку з повинною без побоювань каральних дій поліції, пише видання. «Во многих
отношениях религиозное право превалировало над полномочиями российского правительства в Новосаситли. Абдуллаев с трепетом говорил о «двойной жизни» аула при коммунизме, когда споры негласно решались в соответствии с религиозным правом», — говориться в статті. «Уровень насилия, связанного с терроризмом на Северном Кавказе, снизился в
последние годы», — повідомив журналіст. «Большинство боевиков были убиты в период накануне Олимпиады или уехали в Сирию. Это основная причина снижения уровня беспорядков», — вважає Пахоменко. «Когда он прибыл в Сирию, у Ахмеда не отняло много времени осознание того, что
быть боевиком — не его призвание. По его словам, он никогда не стрелял из ружья и едва не погиб как-то ночью, когда наткнулся на КПП противника», — говориться у статті. Він каже, що вони з друзями пізніше обговорювали можливість приєднатися до «Ісламському державі», але вирішили, що воно
занадто жорстоко і занадто спритно «маніпулює» людьми. Ахмед називає свій тюремний термін – рік в ув’язненні північніше Арктичного кола – незаконним. Але йому пощастило, що він залишився в живих, пише видання. «Иногда мы шутим, спрашиваем, поедут ли они туда снова, — говорит Абдуллаев о тех, кто вернулся из Сирии. — И они отвечают — никогда».
Джерело
Фото: ru.oxu.az.
«У 2013 році 23-річний тихоня з Росії на ім’я Ахмед вирішив поїхати до Сирії, щоб битися в ісламістському батальйоні проти уряду президента Башара Асада», – вирішив розповісти історію молодого бойовика кореспондент The Washington Post Ендрю Рот, передають Патріоти України. «Два года спустя он, теперь уже ветеран гражданской войны в Сирии и условно-досрочно освобожденный из российской тюрьмы, вспоминает этот момент со своего рода потрясением и сожалением», — пише автор. «Это была болезнь, — сказал уроженец Дагестана в интервью
в своем родном селе в этом месяце. — Это была эпидемия». “Ахмед — один из, по меньшей мере, двадцати человек, сражавшихся в Сирии, родом из Новосаситли, села с населением 2 тыс. человек в Дагестане, где многие обратились в салафизм, ультраконсервативную форму суннизма,
распространившегося в России после распада Советского Союза», — повідомило видання.
За словами Ахмеда, він і четверо інших чоловіків з Новосасітлі були завербовані під час навчання в медресе в Єгипті і провели кілька місяців у
Північній Сирії недалеко від турецького кордону. «Вернувшись в Россию в марте 2014 года, они были арестованы, провели год в тюрьме и были отпущены условно-досрочно», — розповіли очевидці подій. «Сирия здесь у всех на устах», — говорить Абу-Мухаммад Алієв, колишній журналіст і
бізнесмен, відомий в ультраконсервативних мусульманських колах Махачкали. Салафіти розлючені поліцейськими перевірками, говорить він. Роботу знайти важко. Коли у молодих людей з’являються проблеми з поліцією, вони часто пускаються на пошуки щастя. За його словами, Сирія
стала одним з місць, куди їдуть ті, хто хоче покинути Дагестан. «Для боевиков почти нет возможности реабилитации и возвращения к мирной жизни, особенно в Дагестане», — відзначає Варвара Пахоменко, експерт з Північно-Кавказького регіону у Міжнародній антикризовій групі. «Некоторые
местные жители борются с этой тенденцией», — додав Рот. З 2010 року голова адміністрації села Ахмед Абдулаєв виступає посередником, прагнучи гарантувати молодим людям, які беруть участь у заворушеннях, явку з повинною без побоювань каральних дій поліції, пише видання. «Во многих
отношениях религиозное право превалировало над полномочиями российского правительства в Новосаситли. Абдуллаев с трепетом говорил о «двойной жизни» аула при коммунизме, когда споры негласно решались в соответствии с религиозным правом», — говориться в статті. «Уровень насилия, связанного с терроризмом на Северном Кавказе, снизился в
последние годы», — повідомив журналіст. «Большинство боевиков были убиты в период накануне Олимпиады или уехали в Сирию. Это основная причина снижения уровня беспорядков», — вважає Пахоменко. «Когда он прибыл в Сирию, у Ахмеда не отняло много времени осознание того, что
быть боевиком — не его призвание. По его словам, он никогда не стрелял из ружья и едва не погиб как-то ночью, когда наткнулся на КПП противника», — говориться у статті. Він каже, що вони з друзями пізніше обговорювали можливість приєднатися до «Ісламському державі», але вирішили, що воно
занадто жорстоко і занадто спритно «маніпулює» людьми. Ахмед називає свій тюремний термін – рік в ув’язненні північніше Арктичного кола – незаконним. Але йому пощастило, що він залишився в живих, пише видання. «Иногда мы шутим, спрашиваем, поедут ли они туда снова, — говорит Абдуллаев о тех, кто вернулся из Сирии. — И они отвечают — никогда».
Джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий