Жінка розповіла про жахи майже місячного полону.
Тетяна Бондаренко потрапила в полон, коли пішла в Луганськ забирати тіла загиблих побратимів. "Мама Таня", так називають айдарівці свого лікаря, побувала в самому пеклі. 24 ночі разом із іншими українськими полоненими єдина жінка, ще й медик, спала на ганчір'ї у підсобному приміщенні митниці. Позивний "мама Таня" причепився до Тетяни Бондаренко ще з Майдану. Мамою її називали всі пацієнти — студенти і пенсіонери, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Йти на територію, підконтрольну бойовикам, була її ідея - забирати тіла айдарівців, які загинули в бою.
На першому ворожому блокпості домовилася про обмін. Загиблих пообіцяли віддати, якщо лікар
принесе спирт та цигарки. Удруге пройти цей шлях сама Тетяна не наважилася, з нею пішов священик, але дарма. "Мене одразу на капот, а священнику стали рясу рвати, забрали кадило та почали бити його. Він був з оселедцем", - згадує Тетяна. Переговорників запідозрили у шпигунстві. Далі — комендатура, допити і покарання. "Приходили чеченці декілька разів, намагалися нас розстріляти. Мені казали – "якщо з нами не переспиш, то одразу двох застрелимо". Я вже й погодилася, але Віталік з 80-ї крикнув – "не чіпайте її, в мене стріляйте", - каже жінка.. Розстрілювати полонених не дозволили бійці так званої ЛНР, пригадує Тетяна, їх усіх сховали від чеченців у приміщенні митниці. Потім до них привезли знімальну групу російського каналу. Пізніше Тетяну та священика обміняли. Із Луганської митниці їй вдалося вивезти сувенір — український прапор. На ньому розписалися хлопці, які ще лишилися в полоні. Тому збирається повернутися на передову - рятувати поранених.
Більше читайте тут
принесе спирт та цигарки. Удруге пройти цей шлях сама Тетяна не наважилася, з нею пішов священик, але дарма. "Мене одразу на капот, а священнику стали рясу рвати, забрали кадило та почали бити його. Він був з оселедцем", - згадує Тетяна. Переговорників запідозрили у шпигунстві. Далі — комендатура, допити і покарання. "Приходили чеченці декілька разів, намагалися нас розстріляти. Мені казали – "якщо з нами не переспиш, то одразу двох застрелимо". Я вже й погодилася, але Віталік з 80-ї крикнув – "не чіпайте її, в мене стріляйте", - каже жінка.. Розстрілювати полонених не дозволили бійці так званої ЛНР, пригадує Тетяна, їх усіх сховали від чеченців у приміщенні митниці. Потім до них привезли знімальну групу російського каналу. Пізніше Тетяну та священика обміняли. Із Луганської митниці їй вдалося вивезти сувенір — український прапор. На ньому розписалися хлопці, які ще лишилися в полоні. Тому збирається повернутися на передову - рятувати поранених.
Більше читайте тут
Комментариев нет:
Отправить комментарий