Це буде багато букФФФФ Ніколи стільки не писали, але сьогодні увірвався терпець, друзі!

Наш Сімферополь перетворився на філіал гетто. 
«Нормальні» люди повинні ходити тільки на ті свята, на яку дала добро партія – напередодні було свято прапору РФ. 
А сьогоднішній день, День Незалежності, наш з вами день, вони намагалися зіпсувати якомога більше – мабуть тому, що ми для них не є «нормальні», тобто ми не є ВАТОЮ. 

Я з донькою, якої нещодавно виповнився рік, вирішили піти до парку Шевченка, щоб відсвяткувати СВОЄ свято, згадати тих, хто загинув в цей найтяжчий рік для моєї Батьківщини. З самого ранку ми з нею причепурилися, вдягли на руки жовто-блакитні стрічки та поїхали. Як ми їхали – це взагалі окрема історія, бо в громадському транспорті 

«нормальні» кримчани дивилися на нас так, нібито в нас якась холера або гонорея )))) Бабусі в голос щось там казали в мій адрес, начебто я «дура, еще ребенку прицепила эту гадость», дідусі якось мовчали, а ось молодь перешіптувалася, але мені було до цього…ну як його….словом – по цимбалах. 

Приїхали ми до цього парку, а там – «картина маслом»: автозаки, поліцаї, фсб-ники, ще якась масовка – одним словом – нас чекають. Мабуть, вони дуже за нас турбувалися – раптом в нас голови напече чи ще щось.. тому вони навіть швидку привезли із собою. 

В той момент, коли я все це побачила – на моїх очах були сльози, але не сльози відчаю, ні – це були сльози туги за тим часом, коли всього цього цирку не було в нашому житті. А зараз всі ці «нормальні» люди пришли сюди зі зброєю, омоном та автозаками проти мене, проти моєї однорічної дитини, та проти інших, хто вирішив прийти в цей день сюди. Дітей в цей день було вдосталь. 

Зараз в голові майорить лише одне питання – чому людині, кримчанину – українцю або кримському татарину, якому кажуть, що він «є рівним у свої правах» з «титульною» нацією – не дають зібратися на свої події - будь то 18 травня, чи 24 серпня…мабуть тому,що ми не ті, кого можна «загнати» в стійло та диктувати свої умови……

А знаєте що мене більш за все вразило сьогодні – це те, що серед нас була достатня кількість молоді та дітей, а це означає – що в нас є майбутнє!
Слава Україні! Героя Слава! Смерть ворогам!

П.С. вибачте за «русизми» в тексті )))
П.П.С. а зараз моя дівчинка спить, бо вона втомилася від «демократії» по-російськи!!!