Життя і робота окупаційної влади у Криму повністю дезорганізовані, в наявності безпорадність хвилинних «героїв кримської весни», нездатних забезпечити потреби захопленої силовим шляхом чужої території та її населення.
Незважаючи на всі гарячкові заходи і хвалькуваті заяви, що «все під контролем», «запаси забезпечені», насправді «голова» Криму Сергій
Аксьонов і «спікер держради» Володимир Константинов, який став раптом соромливо мовчазним, усвідомлюють масштаб колапсу, і розуміють, що ініціатива вже не в їхніх руках і реально виправити ситуацію вони не в змозі. Найбільше, що вони зараз можуть робити, – імітувати посилену активність і обманювати кримчан щодо ефективності вжитих ними заходів, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.
Ситуацію в Криму вже назвали і колапсом, і блекаутом, і армагеддоном, і апокаліпсисом. Але й ці визначення не вичерпують всієї глибини тієї поразки, яку завдано окупаційній владі. Для цього, як виявилося, потрібно було зробити лише те, що слід було зробити ще ввечері 18 березня 2014 року, в день оголошення російської юрисдикції над Кримом, і на що так
довго не наважувалася українська влада, – припинити подачу в Крим тих ресурсів, якими Україна з доброї волі забезпечувала життєдіяльність окупаційного режиму, який захопив частину її території і веде проти неї реальну війну. У цій ситуації це був би логічний захисний захід проти агресора.
Очікуване з 1992 року, але несподіване
До речі, ще з першої спроби відокремити Крим у 1992-95 роках і кримські сепаратисти, і Москва припускали, що у разі відторгнення Криму, Україна діятиме саме так – припинить постачання до Криму всіх ресурсів – води, електрики, продовольства, газу тощо, а не так, як вона діяла в реальності. З 1992 року, з багровсько-мєшковського часу, сепаратисти планували
«відповідні заходи» – проектували міст через протоку, говорили про кабель, збиралися воду в Ялту завозити танкерами з Краснодарського краю, притягти до Криму списані на Північному флоті атомні підводні човни і приєднати їхні реактори до кримської енергосистеми і таке інше. Пасивний захист України приспав їхню пильність,* вони втратили час і вже думали, що нічого не треба, все обійшлося.
Але вони не знали, що з Мустафою Джемілєвим жартувати не варто. Ще в ті дев'яності роки він підготував книгу «Російська Федерація проти Мустафи Джемілєва» (Сімферополь, «Оджак», 2003) про Омський процес 1976 року. Депутати російської Держдуми, які приїжджали до «колег» в Раду, придбали цю книгу в книжковому кіоску парламенту України, але висновків не зробили. Вони вже тоді обурювалися тим фактом, що в Україні існує свобода слова, і ніхто не може заборонити народному депутату написати таку книгу, яку він хоче. Але ось прийшов інший час, і тепер Мустафа Джемілєв фактично оголосив шах усій Російській Федерації.
Сьогодні, коли «герої кримської весни» метушаться і смикають один одного, особливо добре видно, наскільки безглуздим і непродуманим було рішення анексувати Крим. До окупації Росія мала можливості користуватися всіма ресурсами Криму – від царських палаців «у стилі залізничних буфетів» (М. Волошин) та інших «сакральних місць», від курорту і до військової бази – фактично за півціни, але після анексії оплата за користування всім цим
зросла в сотні, якщо не в тисячі разів. Крім того, як зауважив російський письменник Ігор Іртеньєв в інтерв'ю виданню «Гордон», «затіяти бодягу, в результаті якої ти розплювався з усім світом, і при цьому твій же народ опинився в повній, хоча, швидше, худій, економічній дупі, потрібно було примудритися».
Формально трапилося тільки те, що в Криму в результаті підриву лише чотирьох стовпів без електроенергії залишилися понад 1,8 млн осіб, понад 2000 підприємств і соціально значущих об'єктів, вся промисловість, інфраструктура, населення. Загальна потужність відключених споживачів – понад 800 МВт, які зараз нічим замінити. Залишилися 360 МВт власної генерації, які «влада» ніяк не може розділити на всіх.
Апокаліпсис ще не виявився у всій своїй красі
Отже, проблема, яка звалилася разом з електроопорами на голову кримської «влади», полягає не в тому, щоб чим-небудь замінити втрачені 800 МВт електроенергії, а в тому, що ніяка заміна не можлива. Так само, як жодні паліативні заходи не дали можливості вирішити проблему заміщення води Північно-Кримського каналу, так само виходить і з електроенергією. «Уряд» розповідає, що вже задіяв понад 600 дизельних електростанцій сумарною потужністю 82,5 МВт, що в Крим везуть спеціальним бортом ще 800 дизель-генераторів.
Сергій Аксьонов пропонує задіяти генератори кораблів Чорноморського флоту (згадав, напевно, про списані підводні човни?), планується вдвічі збільшити потужність Сімферопольської ТЕЦ за рахунок ще одного генератора. Уряд чомусь мовчить щодо запуску (відбувся чи ні?) двох давно привезених газогенераторних установок. Кримчан уже попередили, що блекаут триватиме довго, як мінімум до 22 грудня (?), до запуску першої черги «енергомосту».
Але справа в тому, що всі ці дизель-генератори – установки тимчасові, надмірно витратні, вони гарні на день-два, якщо основна мережа вийшла з ладу. Якщо вони працюватимуть постійно, то вони зжеруть стільки газу, бензину і дизпалива, що ніякими танкерами їх не привезеш. Ціна кіловата підскочить у десять і більше разів. Відповідно, виробництво будь-якої продукції, собівартість якої зросте в десятки разів, за такого енергозабезпечення втратить всякий сенс.
Пропрацювавши без зупинки місяць, дизель-генератори почнуть виходити з ладу і потрібні будуть спеціальні ремонтні бази. Кораблі замість бойових одиниць стануть електростанціями, які спалюють супердороге паливо. Крим і без того по паливу і газу перебуває на голодному пайку, а споживання його тимчасовими станціями спричинить зростання потреби як мінімум у два рази, а забезпечити таке постачання навряд чи вдасться. Тим більше, в зимову штормову погоду і при зупинках переправи, коли рух може бути закритий тижнями.
Очевидно також, що до 22 грудня енергоміст нічого не вирішить. Дном Азовського моря будуть прокладені чотири кабельні лінії протяжністю 13,5 км кожна. Кабель прокладатиметься на глибинах 8-18 м. Дата 22 грудня названа зі стелі, для того, щоб просто обнадіяти кримчан. Якщо здадуть першу чергу, то живити вдасться тільки Керч і переправу. Хоча «свято» з
увімкнення символічного, але порожнього рубильника, організують на всю іванівську! Щоб живити весь Крим, кабель не можна встромити в яку-небудь розетку в Керчі, енергоміст потрібно приєднати туди ж, куди йшли українські енерголіній – тобто до вхідних вузлів енергосистеми в Джанкої та під Сімферополем. А це означає, що з Керчі потрібно збудувати високовольтні лінії в ці точки, а це справа не одного місяця, але їх ще й не починали будувати.
Більше того, постане питання: а де взяти зайву електроенергію для Криму, адже енергосистема Краснодарського краю не розрахована на зайві 1200 МВт? Передбачається, що додаткову генерацію має забезпечити Ростовська АЕС. Але введення двох нових теплових електростанцій загальною потужністю близько 900 МВт планується тільки в першій черзі на 2017-й рік.
Далі в Об'єднаній електромережі Півдня планується спорудження високовольтних ліній 500 кВ «Ростовська – Андріївська – Вищестеблієвська» на Тамані, і «Кубанська – Вищестеблієвська», а також розширити підстанцію 500 кВт «Кубанська» і збудувати підстанцію 500 кВт «Вищестеблієвська». Але зробити все це планувалося на 2016-й з перенесенням на 2017-й рік, а не за місяць.
Таким чином, виниклий у Криму колапс може тривати ще як мінімум рік-півтора. А в цей час влада займатиметься не розвитком Криму чи реалізацією міфічної ФЦП, не підвищенням обіцяного «добробуту» кримчан, як і не розвитком курорту і добуванням для них усіляких благ – а тільки добувати паливо, яке буде згоряти швидше, ніж його привезуть. Почавшись, нібито, в економічній сфері, він у вигляді такого ж апокаліпсису пошириться на політичну, соціальну, військову, культурну та гуманітарну сфери.
Через це, в Криму вже оголошена на весь час надзвичайної ситуації зупинка всіх енерговитратних підприємств. При цьому без електроенергії приватний бізнес зникатиме сам собою. Тільки в Сімферополі десятки бізнесменів уже зупинили виробництво і змушені звільнити людей. Державні виробництва також скоротять штати. Зросте безробіття, черги на біржі праці, відповідно, впаде рівень життя кримчан, я не кажу вже про його якість.
Питання на засипку: де візьме гроші на придбання генераторів і, головне, потім на паливо для нього школа і лікарня? У дитячих садках і школах вже зараз скасоване харчування, у багатьох було електричне опалення, і взимку вони, швидше за все, закриються взагалі. У більшості лікарень зараз уже
криза: навіть там, де стоять аварійні генератори, їх потужності вистачає для операційної та обладнання, а в палатах і коридорах темно, генератори працюють із перервами, часто тільки на ніч і на час операцій.
Вартість бензину і дизпалива вже підскочила, при дефіциті вона буде рости ще, і зупинити цей процес адміністративними заходами неможливо. Ці кошти, а вони будуть величезними, ніде не передбачені. Багато заправок, які не купили генератори, змушені закритися. У Криму вже також дезорганізована пов'язана з паливом транспортна система, тролейбуси зупинені, автобусів не вистачає, подорожчання палива викличе подорожчання проїзду.
Почалася дезорганізація торгівлі. Супермаркет «Ашан», наприклад, уже розпродав за низькою ціною запаси товару і закрився. Так само будуть змушені вчинити і багато інших торговельних мереж. Де кримчани купуватимуть усе необхідне? Крим не пізніше, ніж через місяць зіткнеться з дефіцитом необхідних товарів. Питання стоїть так, що навіть хлібозаводи змушені будуть або закрити виробництво, або в кілька разів підняти вартість хліба, що випікається не на електриці, а на бензині.
Зберігання овочів і фруктів у величезних енергоємних холодильниках потребує зростання витрат на паливо, що перетворить їх збереження в безглузду затію – до весни вони коштуватимуть стільки, що навряд чи їх вдасться продати зубожілому населенню. Крим через місяць-два зіткнеться
з дефіцитом продовольства, яке ні в чому буде доставляти або зберігати. У Сімферополі вже закрилися десятки кафе і ресторанів, система громадського харчування, так необхідна для курорту, до літа взагалі може закритися.
Неякісний зв'язок, переведений на сотні аварійних генераторів, буде або працювати з перебоями, або припиниться, або в кілька разів зросте вартість. Буде дезорганізована і так слабка банківська система – дизель-генератор не поставиш біля кожного банкомату і терміналу, а підключити його до чужого джерела буде зовсім проблематично через вартість.
У селах люди вже зараз кілька діб без електрики. Навіть якщо для сіл запропонувати покупку дизель-генераторів, які невідомо коли будуть, то хто зможе їх купити? На «дизельній» електриці втратить сенс виробництво молока, курятини, яєць, свинини, тим більше – яловичини. Все це стане некупованим через підвищену вартість, багато ферм змушені будуть збанкрутувати.
Головне для оргкомітету Громадянської блокади Криму зараз не зупинятися, а розвивати блокаду далі й глибше розвалювати владу окупантів. Мета – демонстрація явної нездатності Росії впоратися з керуванням Кримом, визнання свого безсилля і помилки з анексією, повернення Криму Україні.
Як бачимо, влада Криму не має шансів впоратися з енергетичною блокадою, варто і далі не віддавати їй ініціативу, а змушувати ганьбитися безсиллям перед новими кризами. Неготовність Росії до кримського колапсу надала Україні тимчасову фору в рік-півтора, і щоб домогтися успіху, потрібно вкластися в цей час, інакше справа може бути проваленою.
Таким чином – настав вирішальний час вжити всіх заходів для того, щоб Крим став українським, зробити це пізніше буде набагато складніше, якщо взагалі можливо. Органи влади України вже підтвердили початок товарної і транспортної блокади Криму. Україна поставить питання про неправомірність анексії Криму в ООН та інших міжнародних організаціях, залучаючи на свою сторону все міжнародне співтовариство.
На думку експертів «Майдану закордонних справ» успіх в дезорганізації окупаційної влади Криму слід розвивати далі, наступний етап – морська блокада півострова, повернення Україні незаконно використовуваних родовищ нафти і газу, ареалів проживання промислової риби, безпеку
морських транспортних шляхів. Важливий також психологічний фактор – повернення кримчанам віри в перемогу справедливості і моральну силу Української держави, психологічне знищення морального духу окупантів. Сьогодні можна сподіватися, що в України вистачить для цього і політичної волі, і соціально-економічних ресурсів та міжнародної підтримки.
Источник
ПЕРЕВОД ДЛЯ РОССИЯН:
Коллапс надвигается: в России и Крыму еще не осознали всех последствий отключения электричества
Жизнь и работа оккупационной власти в Крыму полностью дезорганизованы, в наличии беспомощность минутных «героев крымской весны», способных обеспечить потребности захваченной силовым путем чужой территории и ее населения.
Несмотря на все лихорадочные меры и хвастливые заявления, что «все под контролем», «запасы обеспечены», на самом деле «голова» Крыма Сергей Аксенов и «спикер госсовета» Владимир
Константинов, который стал вдруг стыдливо молчаливым, осознают масштаб коллапса, и понимают, что инициатива уже не в их руках и реально исправить ситуацию они не в состоянии. Самое большее, что они сейчас могут делать, - имитировать усиленную активность и обманывать крымчан по эффективности принятых ими мер, передают Патриоты Украины со ссылкой на Крим.Реалии.
Ситуацию в Крыму уже назвали и коллапсом, и блэкаут и армагеддоном, и апокалипсисом. Но и эти определения не исчерпывают всей глубины того поражения, которую нанесен оккупационной власти. Для этого, как оказалось, нужно было сделать лишь то, что следовало сделать еще вечером
18 марта 2014, в день объявления российской юрисдикции над Крымом, и на что так долго не решалась украинская власть, - прекратить подачу в Крым тех ресурсов, которыми Украина по доброй воле обеспечивала жизнедеятельность оккупационного режима, который захватил часть ее территории и ведет против нее реальную войну. В этой ситуации это был бы логичный защитной меры против агрессора.
Ожидаемое с 1992 года, но неожиданное
Кстати, еще с первой попытки отделить Крым в 1992-95 годах и крымские сепаратисты, и Москва предполагали, что в случае отторжения Крыма, Украины будет действовать именно так - прекратит поставки в Крым всех ресурсов - воды, электричества, продовольствия, газа и т.п., а не так, как она действовала в реальности. С 1992 года, с багровсько-мешковского времени, сепаратисты планировали «соответствующие меры» -
проектировали мост через пролив, говорили о кабель, собирались воду в Ялту завозить танкерами из Краснодарского края, привлечь в Крым списаны на Северном флоте атомные подводные лодки и присоединить их реакторы к крымской энергосистемы и так далее. Пассивная защита Украины усыпил их бдительность,* они потеряли время и думали, что ничего не надо, все обошлось.
Но они не знали, что с Мустафой Джемилевым шутить не стоит. Еще в те девяностые годы он подготовил книгу «Российская Федерация против Мустафы Джемилева» (Симферополь, «Оджак», 2003) о Омский процесс 1976 года. Депутаты российской Госдумы, которые приезжали в «коллег» в Раду, приобрели эту книгу в книжном киоске парламента Украины, но
выводов не сделали. Они уже тогда возмущались тем фактом, что в Украине существует свобода слова, и никто не может запретить народному депутату написать такую книгу, которую он хочет. Но вот пришел другое время, и теперь Мустафа Джемилев фактически объявил шах всей Российской Федерации.
Сегодня, когда «герои крымской весны» суетятся и дергают друг друга, особенно хорошо видно, насколько бессмысленным и непродуманным было решение аннексировать Крым. До оккупации Россия имела возможности пользоваться всеми ресурсами Крыма - от царских дворцов «в стиле железнодорожных буфетов» (М. Волошин) и других «сакральных мест», от курорта и на военную базу - фактически за полцены, но после аннексии
оплата за пользование всем этим выросла в сотни, если не в тысячи раз. Кроме того, как отметил российский писатель Игорь Иртеньев в интервью изданию «Гордон», «затеять бодягу, в результате которой ты расплевался со всем миром, и при этом твой же народ оказался в полной, хотя, скорее, худой, экономической заднице, нужно было умудриться ».
Формально случилось только то, что в Крыму в результате подрыва только четырех столбов без электроэнергии остались более 1800000 человек, более 2000 предприятий и социально значимых объектов, вся промышленность, инфраструктура, население. Общая мощность отключенных потребителей - более 800 МВт, которые сейчас ничем заменить. Остались 360 МВт собственной генерации, которые «власть» никак не может разделить на всех.
Апокалипсис еще не оказался во всей своей красе
Таким образом, проблема, которая свалилась вместе с электроопорами на главу крымской «власти», заключается не в том, чтобы чем-нибудь заменить утраченные 800 МВт электроэнергии, а в том, что никакая замена невозможна. Так же, как никакие паллиативные меры не дали возможности
решить проблему замещения воды Северо-Крымского канала, так же выходит и с электроэнергией. «Правительство» рассказывает, что уже задействовал более 600 дизельных электростанций суммарной мощностью 82,5 МВт, что в Крым везут специальным бортом еще 800 дизель-генераторов.
Сергей Аксенов предлагает задействовать генераторы кораблей Черноморского флота (вспомнил, наверное, о списанных подводных лодках?), Планируется вдвое увеличить мощность Симферопольской ТЭЦ за счет еще одного генератора. Правительство почему-то молчит по запуску (состоялся или нет?) Двух давно привезенных газогенераторных установок. Крымчан уже предупредили, что блэкаут продлится долго, как минимум до 22 декабря (?), До запуска первой очереди «энергомоста».
Но дело в том, что все эти дизель-генераторы - установки временные, чрезмерно затратные, они хороши на день-два, если основная сеть вышла из строя. Если они будут работать постоянно, то они сожрут столько газа, бензина и дизтоплива, никакими танкерами их привезешь. Цена киловатта подскочит в десять и более раз. Соответственно, производство любой продукции, себестоимость которой возрастет в десятки раз, при таком энергообеспечения потеряет всякий смысл.
Проработав без остановки месяц, дизель-генераторы начнут выходить из строя и понадобятся специальные ремонтные базы. Корабли вместо боевых единиц станут электростанциями, которые сжигают супердорогое топливо. Крым и без того по топливу и газа находится на голодном пайке, а
потребление его временными станциями вызовет рост потребности как минимум в два раза, а обеспечить такие поставки вряд ли удастся. Тем более, в зимнюю штормовую погоду и при остановках переправы, когда движение может быть закрыт недели.
Очевидно также, что до 22 декабря энергомост ничего не решит. Дном Азовского моря будут проложены четыре кабельные линии протяженностью 13,5 км каждая. Кабель будет прокладываться на глубинах 8-18 м. Дата 22 декабря названа с потолка, для того, чтобы просто обнадежить крымчан.
Если сдадут первую очередь, то живым выйдет только Керчь и переправу. Хотя «праздник» по включению символического, но прежнего рубильника, организуют на всю ивановскую! Чтобы питать весь Крым, кабель нельзя воткнуть в какую-нибудь розетку в Керчи, энергомост нужно присоединить
туда же, куда шли украинские энерголиний - то есть до входных узлов энергосистемы в Джанкое и под Симферополем. А это значит, что из Керчи нужно построить высоковольтные линии в эти точки, а это дело не одного месяца, но их еще и не начинали строить.
Более того, встанет вопрос: а где взять лишнюю электроэнергию для Крыма, ведь энергосистема Краснодарского края не рассчитана на лишние 1200 МВт? Предполагается, что дополнительную генерацию должно обеспечить Ростовская АЭС. Но введение двух новых тепловых электростанций общей
мощностью около 900 МВт планируется только в первой очереди на 2017-й год. Далее в Объединенной электросети Юга планируется сооружение высоковольтных линий 500 кВ «Ростовская - Андреевская - Вищестеблиевська» на Тамани, и «Кубанская - Вищестеблиевська», а также расширить подстанцию 500 кВт «Кубанская» и построить подстанцию 500 кВт «Вищестеблиевська». Но сделать все это планировалось на 2016-й с переносом на 2017-й год, а не за месяц.
Таким образом, возникший в Крыму коллапс может продолжаться еще как минимум год-полтора. А в это время власть будет заниматься не развития Крыма или реализацией мифической ФЦП, не повышение обещанного «благосостояния» крымчан, как и не развитием курорта и добычей для них
всяческих благ - а только добывать топливо, которое будет сгорать быстрее, чем его привезут. Начавшись, якобы, в экономической сфере, он в виде такого же апокалипсиса распространится на политическую, социальную, военную, культурную и гуманитарную сферы.
Из-за этого, в Крыму уже объявлена на все время чрезвычайной ситуации остановка всех энергозатратных предприятий. При этом без электроэнергии частный бизнес исчезнет сам собой. Только в Симферополе десятки бизнесменов уже остановили производство и вынуждены освободить людей.
Государственные производства также сократят штаты. Вырастет безработица, очереди на бирже труда, соответственно, упадет уровень жизни крымчан, я не говорю уже о его качестве.
Вопрос на засыпку: где возьмет деньги на приобретение генераторов и, главное, потом на топливо для него школа и больница? В детских садах и школах уже сейчас отменено питания, у многих было электрическое отопление, и зимой они, скорее всего, закроются вообще. В большинстве
больниц сейчас уже кризис: даже там, где стоят аварийные генераторы, их мощности хватает для операционной и оборудования, а в палатах и коридорах темно, генераторы работают с перерывами, часто только на ночь и на время операций.
Стоимость бензина и дизтоплива уже подскочила, при дефиците она будет расти еще, и остановить этот процесс административными мерами невозможно. Эти средства, а они будут огромными, нигде не предусмотрены. Многие заправок, которые не купили генераторы, вынуждены закрыться.
В Крыму уже также дезорганизована связана с топливом транспортная система, троллейбусы остановлены, автобусов не хватает, подорожание топлива к удорожанию проезда.
Началась дезорганизация торговли. Супермаркет «Ашан», например, уже распродал по низкой цене запасы товара и закрылся. Так же будут вынуждены поступить и много других торговых сетей. Где крымчане покупать все необходимое? Крым не позднее, чем через месяц столкнется
с дефицитом необходимых товаров. Вопрос стоит так, что даже хлебозаводы вынуждены будут или закрыть производство, либо в несколько раз поднять стоимость хлеба, выпекаемого не в электричестве, а на бензине.
Хранение овощей и фруктов в больших энергоемких холодильниках требует роста затрат на топливо, превратит их сохранения в бессмысленную затею - к весне они будут стоить столько, что вряд ли их удастся продать захудалом населению. Крым через месяц-два столкнется с дефицитом продовольствия,
которое ни в чем будет доставлять или хранить. В Симферополе уже закрылись десятки кафе и ресторанов, система общественного питания, так необходимая для курорта, к лету вообще может закрыться.
Некачественный связь, переведен на сотни аварийных генераторов, будет или работать с перебоями, или прекратится, или в несколько раз возрастет стоимость. Будет дезорганизована и так слабая банковская система - дизель-генератор не поставишь у каждого банкомата и терминала, а подключить его к чужому источника будет совсем проблематично из-за стоимости.
В селах люди уже сейчас несколько суток без электричества. Даже если для сел предложить покупку дизель-генераторов, которые неизвестно когда будут, то кто сможет их купить? На «дизельной» электричестве потеряет смысл производство молока, курятины, яиц, свинины, тем более - говядины. Все это станет некупованим за повышенной стоимость, много ферм вынуждены будут обанкротиться.
Главное для оргкомитета Гражданской блокады Крыма сейчас не останавливаться, а развивать блокаду дальше и глубже разваливать власть оккупантов. Цель - демонстрация явной неспособности России справиться с управлением Крымом, признание своего бессилия и ошибки с аннексией,
возвращения Крыма Украине. Как видим, власти Крыма не имеет шансов справиться с энергетической блокадой, стоит и дальше не отдавать ей инициативу, а заставлять позориться бессилием перед новыми кризисами.
Неготовность России к крымскому коллапса предоставила Украине временную фору в год-полтора, и чтобы добиться успеха, нужно уложиться в это время, иначе дело может быть проваленной.
Таким образом - наступил решающий время принять все меры для того, чтобы Крым стал украинским, сделать это позже будет гораздо сложнее, если вообще возможно. Органы власти Украины уже подтвердили начало товарной и транспортной блокады Крыма. Украина поставит вопрос о
неправомерности аннексии Крыма в ООН и других международных организациях, привлекая на свою сторону все международное сообщество.
По мнению экспертов «Майдана иностранных дел» успех в дезорганизации оккупационной власти Крыма следует развивать дальше, следующий этап - морская блокада полуострова, возвращение Украины незаконно используемых месторождений нефти и газа, ареалов обитания промысловой
рыбы, безопасность морских транспортных путей. Важен также психологический фактор - возвращение крымчанам веры в победу справедливости и нравственную силу украинского государства, психологическое уничтожение морального духа оккупантов. Сегодня можно
надеяться, что в Украине хватит для этого и политической воли, и социально-экономических ресурсов и международной поддержки.
*- не думаю, что россиян-сепаратистов можно было чем-то "приспать"! 1.Обычная надежда "на авось" и "экспроприацию" у слабого противника- не больше! Тот, кто привык грабить, не будет строить.
2.Ставка была сделана на агентуру ФСБ и подрывную работу; на "дважды несудимого", а это-ДЕСЯТИЛЕТИЕ!
3.Они почти смогли-нашлись и в Крыму гоблины-соучастники, но опять же, гоблины умеют только грабить!
Незважаючи на всі гарячкові заходи і хвалькуваті заяви, що «все під контролем», «запаси забезпечені», насправді «голова» Криму Сергій
Аксьонов і «спікер держради» Володимир Константинов, який став раптом соромливо мовчазним, усвідомлюють масштаб колапсу, і розуміють, що ініціатива вже не в їхніх руках і реально виправити ситуацію вони не в змозі. Найбільше, що вони зараз можуть робити, – імітувати посилену активність і обманювати кримчан щодо ефективності вжитих ними заходів, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.
Ситуацію в Криму вже назвали і колапсом, і блекаутом, і армагеддоном, і апокаліпсисом. Але й ці визначення не вичерпують всієї глибини тієї поразки, яку завдано окупаційній владі. Для цього, як виявилося, потрібно було зробити лише те, що слід було зробити ще ввечері 18 березня 2014 року, в день оголошення російської юрисдикції над Кримом, і на що так
довго не наважувалася українська влада, – припинити подачу в Крим тих ресурсів, якими Україна з доброї волі забезпечувала життєдіяльність окупаційного режиму, який захопив частину її території і веде проти неї реальну війну. У цій ситуації це був би логічний захисний захід проти агресора.
Очікуване з 1992 року, але несподіване
До речі, ще з першої спроби відокремити Крим у 1992-95 роках і кримські сепаратисти, і Москва припускали, що у разі відторгнення Криму, Україна діятиме саме так – припинить постачання до Криму всіх ресурсів – води, електрики, продовольства, газу тощо, а не так, як вона діяла в реальності. З 1992 року, з багровсько-мєшковського часу, сепаратисти планували
«відповідні заходи» – проектували міст через протоку, говорили про кабель, збиралися воду в Ялту завозити танкерами з Краснодарського краю, притягти до Криму списані на Північному флоті атомні підводні човни і приєднати їхні реактори до кримської енергосистеми і таке інше. Пасивний захист України приспав їхню пильність,* вони втратили час і вже думали, що нічого не треба, все обійшлося.
Але вони не знали, що з Мустафою Джемілєвим жартувати не варто. Ще в ті дев'яності роки він підготував книгу «Російська Федерація проти Мустафи Джемілєва» (Сімферополь, «Оджак», 2003) про Омський процес 1976 року. Депутати російської Держдуми, які приїжджали до «колег» в Раду, придбали цю книгу в книжковому кіоску парламенту України, але висновків не зробили. Вони вже тоді обурювалися тим фактом, що в Україні існує свобода слова, і ніхто не може заборонити народному депутату написати таку книгу, яку він хоче. Але ось прийшов інший час, і тепер Мустафа Джемілєв фактично оголосив шах усій Російській Федерації.
Сьогодні, коли «герої кримської весни» метушаться і смикають один одного, особливо добре видно, наскільки безглуздим і непродуманим було рішення анексувати Крим. До окупації Росія мала можливості користуватися всіма ресурсами Криму – від царських палаців «у стилі залізничних буфетів» (М. Волошин) та інших «сакральних місць», від курорту і до військової бази – фактично за півціни, але після анексії оплата за користування всім цим
зросла в сотні, якщо не в тисячі разів. Крім того, як зауважив російський письменник Ігор Іртеньєв в інтерв'ю виданню «Гордон», «затіяти бодягу, в результаті якої ти розплювався з усім світом, і при цьому твій же народ опинився в повній, хоча, швидше, худій, економічній дупі, потрібно було примудритися».
Формально трапилося тільки те, що в Криму в результаті підриву лише чотирьох стовпів без електроенергії залишилися понад 1,8 млн осіб, понад 2000 підприємств і соціально значущих об'єктів, вся промисловість, інфраструктура, населення. Загальна потужність відключених споживачів – понад 800 МВт, які зараз нічим замінити. Залишилися 360 МВт власної генерації, які «влада» ніяк не може розділити на всіх.
Апокаліпсис ще не виявився у всій своїй красі
Отже, проблема, яка звалилася разом з електроопорами на голову кримської «влади», полягає не в тому, щоб чим-небудь замінити втрачені 800 МВт електроенергії, а в тому, що ніяка заміна не можлива. Так само, як жодні паліативні заходи не дали можливості вирішити проблему заміщення води Північно-Кримського каналу, так само виходить і з електроенергією. «Уряд» розповідає, що вже задіяв понад 600 дизельних електростанцій сумарною потужністю 82,5 МВт, що в Крим везуть спеціальним бортом ще 800 дизель-генераторів.
Сергій Аксьонов пропонує задіяти генератори кораблів Чорноморського флоту (згадав, напевно, про списані підводні човни?), планується вдвічі збільшити потужність Сімферопольської ТЕЦ за рахунок ще одного генератора. Уряд чомусь мовчить щодо запуску (відбувся чи ні?) двох давно привезених газогенераторних установок. Кримчан уже попередили, що блекаут триватиме довго, як мінімум до 22 грудня (?), до запуску першої черги «енергомосту».
Але справа в тому, що всі ці дизель-генератори – установки тимчасові, надмірно витратні, вони гарні на день-два, якщо основна мережа вийшла з ладу. Якщо вони працюватимуть постійно, то вони зжеруть стільки газу, бензину і дизпалива, що ніякими танкерами їх не привезеш. Ціна кіловата підскочить у десять і більше разів. Відповідно, виробництво будь-якої продукції, собівартість якої зросте в десятки разів, за такого енергозабезпечення втратить всякий сенс.
Пропрацювавши без зупинки місяць, дизель-генератори почнуть виходити з ладу і потрібні будуть спеціальні ремонтні бази. Кораблі замість бойових одиниць стануть електростанціями, які спалюють супердороге паливо. Крим і без того по паливу і газу перебуває на голодному пайку, а споживання його тимчасовими станціями спричинить зростання потреби як мінімум у два рази, а забезпечити таке постачання навряд чи вдасться. Тим більше, в зимову штормову погоду і при зупинках переправи, коли рух може бути закритий тижнями.
Очевидно також, що до 22 грудня енергоміст нічого не вирішить. Дном Азовського моря будуть прокладені чотири кабельні лінії протяжністю 13,5 км кожна. Кабель прокладатиметься на глибинах 8-18 м. Дата 22 грудня названа зі стелі, для того, щоб просто обнадіяти кримчан. Якщо здадуть першу чергу, то живити вдасться тільки Керч і переправу. Хоча «свято» з
увімкнення символічного, але порожнього рубильника, організують на всю іванівську! Щоб живити весь Крим, кабель не можна встромити в яку-небудь розетку в Керчі, енергоміст потрібно приєднати туди ж, куди йшли українські енерголіній – тобто до вхідних вузлів енергосистеми в Джанкої та під Сімферополем. А це означає, що з Керчі потрібно збудувати високовольтні лінії в ці точки, а це справа не одного місяця, але їх ще й не починали будувати.
Більше того, постане питання: а де взяти зайву електроенергію для Криму, адже енергосистема Краснодарського краю не розрахована на зайві 1200 МВт? Передбачається, що додаткову генерацію має забезпечити Ростовська АЕС. Але введення двох нових теплових електростанцій загальною потужністю близько 900 МВт планується тільки в першій черзі на 2017-й рік.
Далі в Об'єднаній електромережі Півдня планується спорудження високовольтних ліній 500 кВ «Ростовська – Андріївська – Вищестеблієвська» на Тамані, і «Кубанська – Вищестеблієвська», а також розширити підстанцію 500 кВт «Кубанська» і збудувати підстанцію 500 кВт «Вищестеблієвська». Але зробити все це планувалося на 2016-й з перенесенням на 2017-й рік, а не за місяць.
Таким чином, виниклий у Криму колапс може тривати ще як мінімум рік-півтора. А в цей час влада займатиметься не розвитком Криму чи реалізацією міфічної ФЦП, не підвищенням обіцяного «добробуту» кримчан, як і не розвитком курорту і добуванням для них усіляких благ – а тільки добувати паливо, яке буде згоряти швидше, ніж його привезуть. Почавшись, нібито, в економічній сфері, він у вигляді такого ж апокаліпсису пошириться на політичну, соціальну, військову, культурну та гуманітарну сфери.
Через це, в Криму вже оголошена на весь час надзвичайної ситуації зупинка всіх енерговитратних підприємств. При цьому без електроенергії приватний бізнес зникатиме сам собою. Тільки в Сімферополі десятки бізнесменів уже зупинили виробництво і змушені звільнити людей. Державні виробництва також скоротять штати. Зросте безробіття, черги на біржі праці, відповідно, впаде рівень життя кримчан, я не кажу вже про його якість.
Питання на засипку: де візьме гроші на придбання генераторів і, головне, потім на паливо для нього школа і лікарня? У дитячих садках і школах вже зараз скасоване харчування, у багатьох було електричне опалення, і взимку вони, швидше за все, закриються взагалі. У більшості лікарень зараз уже
криза: навіть там, де стоять аварійні генератори, їх потужності вистачає для операційної та обладнання, а в палатах і коридорах темно, генератори працюють із перервами, часто тільки на ніч і на час операцій.
Вартість бензину і дизпалива вже підскочила, при дефіциті вона буде рости ще, і зупинити цей процес адміністративними заходами неможливо. Ці кошти, а вони будуть величезними, ніде не передбачені. Багато заправок, які не купили генератори, змушені закритися. У Криму вже також дезорганізована пов'язана з паливом транспортна система, тролейбуси зупинені, автобусів не вистачає, подорожчання палива викличе подорожчання проїзду.
Почалася дезорганізація торгівлі. Супермаркет «Ашан», наприклад, уже розпродав за низькою ціною запаси товару і закрився. Так само будуть змушені вчинити і багато інших торговельних мереж. Де кримчани купуватимуть усе необхідне? Крим не пізніше, ніж через місяць зіткнеться з дефіцитом необхідних товарів. Питання стоїть так, що навіть хлібозаводи змушені будуть або закрити виробництво, або в кілька разів підняти вартість хліба, що випікається не на електриці, а на бензині.
Зберігання овочів і фруктів у величезних енергоємних холодильниках потребує зростання витрат на паливо, що перетворить їх збереження в безглузду затію – до весни вони коштуватимуть стільки, що навряд чи їх вдасться продати зубожілому населенню. Крим через місяць-два зіткнеться
з дефіцитом продовольства, яке ні в чому буде доставляти або зберігати. У Сімферополі вже закрилися десятки кафе і ресторанів, система громадського харчування, так необхідна для курорту, до літа взагалі може закритися.
Неякісний зв'язок, переведений на сотні аварійних генераторів, буде або працювати з перебоями, або припиниться, або в кілька разів зросте вартість. Буде дезорганізована і так слабка банківська система – дизель-генератор не поставиш біля кожного банкомату і терміналу, а підключити його до чужого джерела буде зовсім проблематично через вартість.
У селах люди вже зараз кілька діб без електрики. Навіть якщо для сіл запропонувати покупку дизель-генераторів, які невідомо коли будуть, то хто зможе їх купити? На «дизельній» електриці втратить сенс виробництво молока, курятини, яєць, свинини, тим більше – яловичини. Все це стане некупованим через підвищену вартість, багато ферм змушені будуть збанкрутувати.
Головне для оргкомітету Громадянської блокади Криму зараз не зупинятися, а розвивати блокаду далі й глибше розвалювати владу окупантів. Мета – демонстрація явної нездатності Росії впоратися з керуванням Кримом, визнання свого безсилля і помилки з анексією, повернення Криму Україні.
Як бачимо, влада Криму не має шансів впоратися з енергетичною блокадою, варто і далі не віддавати їй ініціативу, а змушувати ганьбитися безсиллям перед новими кризами. Неготовність Росії до кримського колапсу надала Україні тимчасову фору в рік-півтора, і щоб домогтися успіху, потрібно вкластися в цей час, інакше справа може бути проваленою.
Таким чином – настав вирішальний час вжити всіх заходів для того, щоб Крим став українським, зробити це пізніше буде набагато складніше, якщо взагалі можливо. Органи влади України вже підтвердили початок товарної і транспортної блокади Криму. Україна поставить питання про неправомірність анексії Криму в ООН та інших міжнародних організаціях, залучаючи на свою сторону все міжнародне співтовариство.
На думку експертів «Майдану закордонних справ» успіх в дезорганізації окупаційної влади Криму слід розвивати далі, наступний етап – морська блокада півострова, повернення Україні незаконно використовуваних родовищ нафти і газу, ареалів проживання промислової риби, безпеку
морських транспортних шляхів. Важливий також психологічний фактор – повернення кримчанам віри в перемогу справедливості і моральну силу Української держави, психологічне знищення морального духу окупантів. Сьогодні можна сподіватися, що в України вистачить для цього і політичної волі, і соціально-економічних ресурсів та міжнародної підтримки.
Источник
ПЕРЕВОД ДЛЯ РОССИЯН:
Коллапс надвигается: в России и Крыму еще не осознали всех последствий отключения электричества
Жизнь и работа оккупационной власти в Крыму полностью дезорганизованы, в наличии беспомощность минутных «героев крымской весны», способных обеспечить потребности захваченной силовым путем чужой территории и ее населения.
Константинов, который стал вдруг стыдливо молчаливым, осознают масштаб коллапса, и понимают, что инициатива уже не в их руках и реально исправить ситуацию они не в состоянии. Самое большее, что они сейчас могут делать, - имитировать усиленную активность и обманывать крымчан по эффективности принятых ими мер, передают Патриоты Украины со ссылкой на Крим.Реалии.
Ситуацию в Крыму уже назвали и коллапсом, и блэкаут и армагеддоном, и апокалипсисом. Но и эти определения не исчерпывают всей глубины того поражения, которую нанесен оккупационной власти. Для этого, как оказалось, нужно было сделать лишь то, что следовало сделать еще вечером
18 марта 2014, в день объявления российской юрисдикции над Крымом, и на что так долго не решалась украинская власть, - прекратить подачу в Крым тех ресурсов, которыми Украина по доброй воле обеспечивала жизнедеятельность оккупационного режима, который захватил часть ее территории и ведет против нее реальную войну. В этой ситуации это был бы логичный защитной меры против агрессора.
Ожидаемое с 1992 года, но неожиданное
Кстати, еще с первой попытки отделить Крым в 1992-95 годах и крымские сепаратисты, и Москва предполагали, что в случае отторжения Крыма, Украины будет действовать именно так - прекратит поставки в Крым всех ресурсов - воды, электричества, продовольствия, газа и т.п., а не так, как она действовала в реальности. С 1992 года, с багровсько-мешковского времени, сепаратисты планировали «соответствующие меры» -
проектировали мост через пролив, говорили о кабель, собирались воду в Ялту завозить танкерами из Краснодарского края, привлечь в Крым списаны на Северном флоте атомные подводные лодки и присоединить их реакторы к крымской энергосистемы и так далее. Пассивная защита Украины усыпил их бдительность,* они потеряли время и думали, что ничего не надо, все обошлось.
Но они не знали, что с Мустафой Джемилевым шутить не стоит. Еще в те девяностые годы он подготовил книгу «Российская Федерация против Мустафы Джемилева» (Симферополь, «Оджак», 2003) о Омский процесс 1976 года. Депутаты российской Госдумы, которые приезжали в «коллег» в Раду, приобрели эту книгу в книжном киоске парламента Украины, но
выводов не сделали. Они уже тогда возмущались тем фактом, что в Украине существует свобода слова, и никто не может запретить народному депутату написать такую книгу, которую он хочет. Но вот пришел другое время, и теперь Мустафа Джемилев фактически объявил шах всей Российской Федерации.
Сегодня, когда «герои крымской весны» суетятся и дергают друг друга, особенно хорошо видно, насколько бессмысленным и непродуманным было решение аннексировать Крым. До оккупации Россия имела возможности пользоваться всеми ресурсами Крыма - от царских дворцов «в стиле железнодорожных буфетов» (М. Волошин) и других «сакральных мест», от курорта и на военную базу - фактически за полцены, но после аннексии
оплата за пользование всем этим выросла в сотни, если не в тысячи раз. Кроме того, как отметил российский писатель Игорь Иртеньев в интервью изданию «Гордон», «затеять бодягу, в результате которой ты расплевался со всем миром, и при этом твой же народ оказался в полной, хотя, скорее, худой, экономической заднице, нужно было умудриться ».
Формально случилось только то, что в Крыму в результате подрыва только четырех столбов без электроэнергии остались более 1800000 человек, более 2000 предприятий и социально значимых объектов, вся промышленность, инфраструктура, население. Общая мощность отключенных потребителей - более 800 МВт, которые сейчас ничем заменить. Остались 360 МВт собственной генерации, которые «власть» никак не может разделить на всех.
Апокалипсис еще не оказался во всей своей красе
Таким образом, проблема, которая свалилась вместе с электроопорами на главу крымской «власти», заключается не в том, чтобы чем-нибудь заменить утраченные 800 МВт электроэнергии, а в том, что никакая замена невозможна. Так же, как никакие паллиативные меры не дали возможности
решить проблему замещения воды Северо-Крымского канала, так же выходит и с электроэнергией. «Правительство» рассказывает, что уже задействовал более 600 дизельных электростанций суммарной мощностью 82,5 МВт, что в Крым везут специальным бортом еще 800 дизель-генераторов.
Сергей Аксенов предлагает задействовать генераторы кораблей Черноморского флота (вспомнил, наверное, о списанных подводных лодках?), Планируется вдвое увеличить мощность Симферопольской ТЭЦ за счет еще одного генератора. Правительство почему-то молчит по запуску (состоялся или нет?) Двух давно привезенных газогенераторных установок. Крымчан уже предупредили, что блэкаут продлится долго, как минимум до 22 декабря (?), До запуска первой очереди «энергомоста».
Но дело в том, что все эти дизель-генераторы - установки временные, чрезмерно затратные, они хороши на день-два, если основная сеть вышла из строя. Если они будут работать постоянно, то они сожрут столько газа, бензина и дизтоплива, никакими танкерами их привезешь. Цена киловатта подскочит в десять и более раз. Соответственно, производство любой продукции, себестоимость которой возрастет в десятки раз, при таком энергообеспечения потеряет всякий смысл.
Проработав без остановки месяц, дизель-генераторы начнут выходить из строя и понадобятся специальные ремонтные базы. Корабли вместо боевых единиц станут электростанциями, которые сжигают супердорогое топливо. Крым и без того по топливу и газа находится на голодном пайке, а
потребление его временными станциями вызовет рост потребности как минимум в два раза, а обеспечить такие поставки вряд ли удастся. Тем более, в зимнюю штормовую погоду и при остановках переправы, когда движение может быть закрыт недели.
Очевидно также, что до 22 декабря энергомост ничего не решит. Дном Азовского моря будут проложены четыре кабельные линии протяженностью 13,5 км каждая. Кабель будет прокладываться на глубинах 8-18 м. Дата 22 декабря названа с потолка, для того, чтобы просто обнадежить крымчан.
Если сдадут первую очередь, то живым выйдет только Керчь и переправу. Хотя «праздник» по включению символического, но прежнего рубильника, организуют на всю ивановскую! Чтобы питать весь Крым, кабель нельзя воткнуть в какую-нибудь розетку в Керчи, энергомост нужно присоединить
туда же, куда шли украинские энерголиний - то есть до входных узлов энергосистемы в Джанкое и под Симферополем. А это значит, что из Керчи нужно построить высоковольтные линии в эти точки, а это дело не одного месяца, но их еще и не начинали строить.
Более того, встанет вопрос: а где взять лишнюю электроэнергию для Крыма, ведь энергосистема Краснодарского края не рассчитана на лишние 1200 МВт? Предполагается, что дополнительную генерацию должно обеспечить Ростовская АЭС. Но введение двух новых тепловых электростанций общей
мощностью около 900 МВт планируется только в первой очереди на 2017-й год. Далее в Объединенной электросети Юга планируется сооружение высоковольтных линий 500 кВ «Ростовская - Андреевская - Вищестеблиевська» на Тамани, и «Кубанская - Вищестеблиевська», а также расширить подстанцию 500 кВт «Кубанская» и построить подстанцию 500 кВт «Вищестеблиевська». Но сделать все это планировалось на 2016-й с переносом на 2017-й год, а не за месяц.
Таким образом, возникший в Крыму коллапс может продолжаться еще как минимум год-полтора. А в это время власть будет заниматься не развития Крыма или реализацией мифической ФЦП, не повышение обещанного «благосостояния» крымчан, как и не развитием курорта и добычей для них
всяческих благ - а только добывать топливо, которое будет сгорать быстрее, чем его привезут. Начавшись, якобы, в экономической сфере, он в виде такого же апокалипсиса распространится на политическую, социальную, военную, культурную и гуманитарную сферы.
Из-за этого, в Крыму уже объявлена на все время чрезвычайной ситуации остановка всех энергозатратных предприятий. При этом без электроэнергии частный бизнес исчезнет сам собой. Только в Симферополе десятки бизнесменов уже остановили производство и вынуждены освободить людей.
Государственные производства также сократят штаты. Вырастет безработица, очереди на бирже труда, соответственно, упадет уровень жизни крымчан, я не говорю уже о его качестве.
Вопрос на засыпку: где возьмет деньги на приобретение генераторов и, главное, потом на топливо для него школа и больница? В детских садах и школах уже сейчас отменено питания, у многих было электрическое отопление, и зимой они, скорее всего, закроются вообще. В большинстве
больниц сейчас уже кризис: даже там, где стоят аварийные генераторы, их мощности хватает для операционной и оборудования, а в палатах и коридорах темно, генераторы работают с перерывами, часто только на ночь и на время операций.
Стоимость бензина и дизтоплива уже подскочила, при дефиците она будет расти еще, и остановить этот процесс административными мерами невозможно. Эти средства, а они будут огромными, нигде не предусмотрены. Многие заправок, которые не купили генераторы, вынуждены закрыться.
В Крыму уже также дезорганизована связана с топливом транспортная система, троллейбусы остановлены, автобусов не хватает, подорожание топлива к удорожанию проезда.
Началась дезорганизация торговли. Супермаркет «Ашан», например, уже распродал по низкой цене запасы товара и закрылся. Так же будут вынуждены поступить и много других торговых сетей. Где крымчане покупать все необходимое? Крым не позднее, чем через месяц столкнется
с дефицитом необходимых товаров. Вопрос стоит так, что даже хлебозаводы вынуждены будут или закрыть производство, либо в несколько раз поднять стоимость хлеба, выпекаемого не в электричестве, а на бензине.
Хранение овощей и фруктов в больших энергоемких холодильниках требует роста затрат на топливо, превратит их сохранения в бессмысленную затею - к весне они будут стоить столько, что вряд ли их удастся продать захудалом населению. Крым через месяц-два столкнется с дефицитом продовольствия,
которое ни в чем будет доставлять или хранить. В Симферополе уже закрылись десятки кафе и ресторанов, система общественного питания, так необходимая для курорта, к лету вообще может закрыться.
Некачественный связь, переведен на сотни аварийных генераторов, будет или работать с перебоями, или прекратится, или в несколько раз возрастет стоимость. Будет дезорганизована и так слабая банковская система - дизель-генератор не поставишь у каждого банкомата и терминала, а подключить его к чужому источника будет совсем проблематично из-за стоимости.
В селах люди уже сейчас несколько суток без электричества. Даже если для сел предложить покупку дизель-генераторов, которые неизвестно когда будут, то кто сможет их купить? На «дизельной» электричестве потеряет смысл производство молока, курятины, яиц, свинины, тем более - говядины. Все это станет некупованим за повышенной стоимость, много ферм вынуждены будут обанкротиться.
Главное для оргкомитета Гражданской блокады Крыма сейчас не останавливаться, а развивать блокаду дальше и глубже разваливать власть оккупантов. Цель - демонстрация явной неспособности России справиться с управлением Крымом, признание своего бессилия и ошибки с аннексией,
возвращения Крыма Украине. Как видим, власти Крыма не имеет шансов справиться с энергетической блокадой, стоит и дальше не отдавать ей инициативу, а заставлять позориться бессилием перед новыми кризисами.
Неготовность России к крымскому коллапса предоставила Украине временную фору в год-полтора, и чтобы добиться успеха, нужно уложиться в это время, иначе дело может быть проваленной.
Таким образом - наступил решающий время принять все меры для того, чтобы Крым стал украинским, сделать это позже будет гораздо сложнее, если вообще возможно. Органы власти Украины уже подтвердили начало товарной и транспортной блокады Крыма. Украина поставит вопрос о
неправомерности аннексии Крыма в ООН и других международных организациях, привлекая на свою сторону все международное сообщество.
По мнению экспертов «Майдана иностранных дел» успех в дезорганизации оккупационной власти Крыма следует развивать дальше, следующий этап - морская блокада полуострова, возвращение Украины незаконно используемых месторождений нефти и газа, ареалов обитания промысловой
рыбы, безопасность морских транспортных путей. Важен также психологический фактор - возвращение крымчанам веры в победу справедливости и нравственную силу украинского государства, психологическое уничтожение морального духа оккупантов. Сегодня можно
надеяться, что в Украине хватит для этого и политической воли, и социально-экономических ресурсов и международной поддержки.
*- не думаю, что россиян-сепаратистов можно было чем-то "приспать"! 1.Обычная надежда "на авось" и "экспроприацию" у слабого противника- не больше! Тот, кто привык грабить, не будет строить.
2.Ставка была сделана на агентуру ФСБ и подрывную работу; на "дважды несудимого", а это-ДЕСЯТИЛЕТИЕ!
3.Они почти смогли-нашлись и в Крыму гоблины-соучастники, но опять же, гоблины умеют только грабить!
Комментариев нет:
Отправить комментарий