І ні Меркель, ні Олланд, навіть якщо б захотіли, не зможуть вплинути на судову систему – це ж не Росія.
Про можливий арешт російського державного майна в Бельгії стало відомо буквально за день до відкриття Петербурзького економічного форуму. Цей захід російське керівництво розраховувало перетворити на чергове “потьомкінське селище” за участю місцевого старости – Володимира Путіна. Самовпевнений правитель повинен був розповісти учасникам форуму казку про те, що з російською економікою все буде добре і в Росію потрібно вкладати гроші. І якщо Захід не бажає – що ж, тоді вкладатиме Китай. Тепер навіть російські експерти з жалем
визнають, що новини з Брюсселя будуть головними, а новини з Петербурга – другорядними. Які можуть бути інвестиції в країну, майно якої може вже завтра піти з молотка? Причому навіть до кінця не відомо, за яким саме позовом ухвалили рішення в Бельгії. Спочатку вважалося, що йдеться про
забезпечення позову колишніх акціонерів компанії ЮКОС, яку російська держава вкрала у власників. Але Європейський суд з прав людини заявив, що арешт російських активів у Бельгії не має до цього рішення ніякого відношення. Тому арешт у справі ЮКОСа ще попереду. І не тільки ЮКОСа.
Найбільші проблеми Росія отримає, коли міжнародне правосуддя почне розглядати позови за Крим. У Росії ніяк не можуть зрозуміти, що суди в цивілізованому світі не підкоряються ані Володимиру Путіну, ані Дмитру Кисельову. І навіть Ангелі Меркель з Франсуа Олландом вони теж не
підкоряються. Це в Росії можна віддати чітке розпорядження не тільки звичайному судді, але навіть і суддям Конституційного суду. І вони радісно кинуться порушувати власну Конституцію – тому що є такими ж безчесними пройдисвітами, як і політичні керівники країни. На Заході все інакше. Вкрав – значить вкрав. І ніяка політична доцільність не зможе вплинути на судові
рішення. На практиці це означає тільки те, що російській економіці прийшов кінець навіть і без усіляких санкцій. Як і економіка будь-якої країни – а Росія вже давно не Радянський Союз з його герметичною системою і Держпланом – вона не зможе існувати без активів на Заході та інвестицій. Але якщо
активи арештуються, то потрібно “закриватися”. А якщо “закриватися”, то це означає неминучі економічні втрати. І не тільки для державних компаній – для всіх. Звичайно, з усього цього є дуже простий вихід. Не перетворюватися на Північну Корею. Віддати належне акціонерам ЮКОСа.
Піти з Криму і Донбасу. Притягнути до відповідальності тих, хто крав підприємства і території. Але нинішнє політичне керівництво Росії навряд чи на це зважиться. Швидше за все, виправляти помилки попередників доведеться вже новій владі, яка з’явиться після економічного краху Росії. І в цьому випадку заплатити росіянам доведеться набагато більше, ніж просто за судовими рахунками.
Віталій Портников
Джерело
Главный иск за ЮКОС в 50 млрд евро уже на подходе, а через год-два подойдет триллионный за Крым.
И ни Меркель, ни Олланд, даже если бы захотели, не смогут повлиять на судебную систему - это не Россия.
О возможном аресте российского государственного имущества в Бельгии стало известно буквально за день до открытия Петербургского экономического форума. Это мероприятие российское руководство рассчитывало превратить в очередное "потемкинская деревня" с участием
местного старосты - Владимира Путина. Самоуверенный правитель должен был рассказать участникам форума сказку о том, что с российской экономикой все будет хорошо и в Россию нужно вкладывать деньги. И если Запад не желает - что ж, тогда вкладывать Китай. Теперь даже российские
эксперты с сожалением признают, что новости из Брюсселя будут главными, а новости из Петербурга - второстепенными. Какие могут быть инвестиции в страну, имущество которой может уже завтра пойти с молотка? Причем даже до конца не известно, по каким именно иском приняли решение в Бельгии.
Первоначально считалось, что речь идет о обеспечения иска бывших акционеров компании ЮКОС, которую российское государство украло у владельцев. Но Европейский суд по правам человека заявил, что арест российских активов в Бельгии не имеет к этому решению никакого отношения. Поэтому арест по делу ЮКОСа еще впереди. И не только ЮКОСа.
Наибольшие проблемы Россия получит, когда международное правосудие начнет рассматривать иски за Крым. В России никак не могут понять, что суды в цивилизованном мире не подчиняются ни Владимиру Путину, ни Дмитрию Киселеву. И даже Ангеле Меркель с Франсуа Олландом они тоже
подчиняются. Это в России можно отдать четкое распоряжение не только обычном судьи, но даже и судьям Конституционного суда. И они радостно бросятся нарушать собственную Конституцию - потому что таковы же бесчестными проходимцами, как и политические руководители страны. На Западе все иначе. Украл - значит украл. И никакая политическая
целесообразность не сможет повлиять на судебные решения. На практике это означает только то, что российской экономике пришел конец даже и без всяких санкций. Как и экономика любой страны - а Россия уже давно не Советский Союз с его герметичной системой и Госпланом - она не сможет существовать без активов на Западе и инвестиций. Но если активы
арестовываются, то нужно "закрываться". А если "закрываться", то это означает неизбежные экономические потери. И не только для государственных компаний - для всех. Конечно, из всего этого есть очень простой выход. Не превращаться в Северную Корею. Отдать должное акционерам ЮКОСа.
Уйти из Крыма и Донбасса. Привлечь к ответственности тех, кто воровал предприятия и территории. Но нынешнее политическое руководство России вряд ли на это решится. Скорее всего, исправлять ошибки
предшественников придется уже новой власти, которая появится после экономического краха России. И в этом случае заплатить россиянам придется гораздо больше, чем просто по судебным счетам.
Виталий Портников
Комментариев нет:
Отправить комментарий