Коли по рації передали, блок-пост атакують танки, а позиції тримають лише п’ятеро побратимів, Сергій Товстик з декількома товаришами кинувся на допомогу. Сергій підбив самохідку, після чого по чоловікові пішов шквальний вогонь супротивника.
Той бій 13 вересня відбувся під Горлівкою, на початку чергового перемир’я. Коли російсько-терористичні війська намагалися вирвати ще якісь клапті української землі. Про Сергія вже писало декілька видань. Однак чоловікові як і раніше потрібна допомога. Патріоти України наводять історію Героя для тих хто ще її не знає, а також для тих, хто родзабув і хоче допомогти. 35-річний Сергій Товстик з Дніпропетровська до війни працював інжеренером. Як тільки російські загарбники увірвалися до Криму, Сергій відправився у військомат. 2 квітня чоловіка призвали у 93-ю механізовану бригаду командиром машини зв’язку. Боєць служив у Горлівці, Єнакієво та Ясиноватій.
Коли по рації передали, що до блок-посту майже впритул підійшли три
ворожих танки, а на позиції у той час залишалося лише п’ятеро українських бійців, побратими вскочили в БМП і без вагань вирушили на допомогу. Зустрівши на своєму шляху “савушку” та БМП, українські Герої не відступили. Сергій підбив самохідну артилерійську установку з гранотомета. Але помітивши роботу гранатометчика, по ньому відкрили інтенсивний вогонь ворожий БМП. Сергій пам’ятає як відлетіла ліва рука разом з плечем. Товаріши спасали як могли. Потім пішли госпіталя. За праву лікарі боролися до останнього, але її довелося ампутувати нижче плеча. Дружина Сергія – Олеся ні на мить не залишає чоловіка. Жінці довелося навіть піти з роботи, адже наразі її Герой жодної миті не може обходитися без допомоги. “Окрім того, робота Сергія полягає в руках. Коли сталася ця біда, чоловік казав мені, краще б в мене не було ніг, аніж рук. Для нього руки – це його головний заробіток, – згадує Олеся ледь стримуючи сльози. – Зробити протези рук можуть німці, але – це буде коштувати більше 170 тисяч євро. На жаль, родина Товстиків немає таких коштів. Патріоти України звертаються до всіх небайдужих людей: “Будь-ласка, якщо в вас є можливість – не залишайтеся байдужими: допоможіть!” Картка Приват Банку: 5211537320627172 Одержувач Товстик Олеся Павлівна
Автор: Інна Орлова
Джерело
Той бій 13 вересня відбувся під Горлівкою, на початку чергового перемир’я. Коли російсько-терористичні війська намагалися вирвати ще якісь клапті української землі. Про Сергія вже писало декілька видань. Однак чоловікові як і раніше потрібна допомога. Патріоти України наводять історію Героя для тих хто ще її не знає, а також для тих, хто родзабув і хоче допомогти. 35-річний Сергій Товстик з Дніпропетровська до війни працював інжеренером. Як тільки російські загарбники увірвалися до Криму, Сергій відправився у військомат. 2 квітня чоловіка призвали у 93-ю механізовану бригаду командиром машини зв’язку. Боєць служив у Горлівці, Єнакієво та Ясиноватій.
Коли по рації передали, що до блок-посту майже впритул підійшли три
ворожих танки, а на позиції у той час залишалося лише п’ятеро українських бійців, побратими вскочили в БМП і без вагань вирушили на допомогу. Зустрівши на своєму шляху “савушку” та БМП, українські Герої не відступили. Сергій підбив самохідну артилерійську установку з гранотомета. Але помітивши роботу гранатометчика, по ньому відкрили інтенсивний вогонь ворожий БМП. Сергій пам’ятає як відлетіла ліва рука разом з плечем. Товаріши спасали як могли. Потім пішли госпіталя. За праву лікарі боролися до останнього, але її довелося ампутувати нижче плеча. Дружина Сергія – Олеся ні на мить не залишає чоловіка. Жінці довелося навіть піти з роботи, адже наразі її Герой жодної миті не може обходитися без допомоги. “Окрім того, робота Сергія полягає в руках. Коли сталася ця біда, чоловік казав мені, краще б в мене не було ніг, аніж рук. Для нього руки – це його головний заробіток, – згадує Олеся ледь стримуючи сльози. – Зробити протези рук можуть німці, але – це буде коштувати більше 170 тисяч євро. На жаль, родина Товстиків немає таких коштів. Патріоти України звертаються до всіх небайдужих людей: “Будь-ласка, якщо в вас є можливість – не залишайтеся байдужими: допоможіть!” Картка Приват Банку: 5211537320627172 Одержувач Товстик Олеся Павлівна
Автор: Інна Орлова
Джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий