Дурашливые ответы с не очень умными(мягко говоря) аллегориями,конечно же вызвали множество соответствующих комментариев. И это не правда, что быку нельзя то, что Богу, тем более, что человек себя возомнил Богом. Можно, ещё и как можно! Дабы не повадно было... Но пока ещё, к сожалению, повадно.
Вобщем, вот вариант № 1, на суржике:
- Хєрачить, хєрачить, - злобно шипів Путін перед недоумєвающими журналістами.
- Владімір Владіміровіч, у нас же сєйчас ефір, - шопотом прєдупрєдив хтось. - Люді вас нє поймут.
- Хєрачить, сволочь, хєрачить, - огризнувся Путін, кидая в шептавшего туфлю.
- Ну шо, всьо готово, всє собралісь? - бодро поінтєрєсувався Мєдвєдєв, вбєгая в студію. - Тогда щас укольчік і начньом.
Мєдвєдєв достав вєтєрінарний шпріц і всадив Путіну в дупу. Путін ойкнув і замолчав, обводя присутствующих бєшенним взглядом.
- Так, хто пєрвий? Давай вопрос, - потрєбував він.
- Владімір Владіміровіч, шо с рубльом? - трєпєтно спросив зал.
- Я нє понял, ви шо, хотєлі хєрачить і без послєдствій? - злобно уточнив Путін. - Так нє биваєт. Восстановлєніє вєлікой імпєрії будєм оплачувать кров'ю, потом і мілліонами жизнєй. Дальше?
- Так а всьо же, ето плата за Крим, ілі как? - настаював зал.
- Поясняю для особо тупих, - визвірився Путін. - Росія - ето п'яний мєдвєдь, який шатається по тайгє в поісках, чєго б расхєрачить. А тупиє піндоси і гєйропєйци мішку бздять і мєчтають йому вирвать когті і посадить на цепь. Но нє вийдєт, бо по п'яні мєдвєдь болі не чувствуєт, а когда у нєго бодун, затаїтся в тайгє і сосьот потіхоньку нєфть. А Цзіньпінь мєж тєм намєкаєт, шо Сібірь нєплохо би било отдать і мішкє там дєлать нєчєго. Так шо только хєрачить, до посінєнія, не смотря на бодун.
- То єсть будєт гораздо хуже? - ахнула толпа.
- Зато украм тоже хрєново, - гордо похвастався Путін. - Європи їм захотєлось... Я їм покажу Європу... Хєрачить, хєрачить!
Мєдвєдєв снова достав огромний шпріц. Десь громко заклацали ножниці, вирізая внєзапний приступ бєшенства з прямого ефіра.
- Я нормальний, нормальний, - іспуганно завєріл Путін, таращась на шпріц. Щас даже хохлу позволю вопрос какой-то задать.
- Во-пєрвих, нє хохлу, а укропу, - поправив мужик в одноімьонной футболкє. - А во-вторих, расскажи русскім матєрям, за шо ти угробив їхніх дітей на Донбасє? І Савченко когда отпускать собіраєшся, ідіот?
- Отвєчу по пунктам, - нєрвно дьорнувся Путін. - Хєрачить, хєрачить... То єсть, нє я убіл наших солдат на Донбасє, а ви самі їх расхєрачілі. І журналістов, убітих ополчєнцами, тоже на вас запишем под шумок. А Савченко била наводчіцей. Потому суд в скором врємєні разбєрьотся, за шо єй впаять пятнадцать лєт лагєрєй.
Два жлоба в кожаних плащах схватили мужика в футболкє с укропом под руки і под одобрітєльні аплодісмєнти толпи вивели прочь.
- Совсєм оборзєлі, мало ми їх хєрачим, - замєтіл Путін. Гдє-то снова заклацали ножниці.
- Владімір Владіміровіч, пора закругляться, - нєрвно сказав Мєдвєдєв, пялясь в айфон. - Бо чем дольше ви говорітє - тим бистрєє падаєт рубль.
Аплодісмєнти внєзапно стихли. Над залом повисло мрачне прєдчувствіє піздєца. Жлоби в кожанках вернулись в зал і прийнялись стрєлять в воздух, разгоняя переляканих журналістов. В помєщєніє ворвались стєрхи і прийнялись кружить под потолком, тревожно каркая.
- Хєрачить, хєрачить, - снова перемкнуло Путіна. Ножниці актівно щолкали. Рубль невпинно падав. Рєклама рісовала росіянам свєтлоє будущєє. П'яний мєдвєдь-шатун судорожно схватився за голову і громко й отчаянно рєвєл, мєчтая как можно скорєє залєчь в тайгє і жадно присосаться к нєфті...
Источник
Вобщем, вот вариант № 1, на суржике:
- Владімір Владіміровіч, у нас же сєйчас ефір, - шопотом прєдупрєдив хтось. - Люді вас нє поймут.
- Хєрачить, сволочь, хєрачить, - огризнувся Путін, кидая в шептавшего туфлю.
- Ну шо, всьо готово, всє собралісь? - бодро поінтєрєсувався Мєдвєдєв, вбєгая в студію. - Тогда щас укольчік і начньом.
Мєдвєдєв достав вєтєрінарний шпріц і всадив Путіну в дупу. Путін ойкнув і замолчав, обводя присутствующих бєшенним взглядом.
- Так, хто пєрвий? Давай вопрос, - потрєбував він.
- Владімір Владіміровіч, шо с рубльом? - трєпєтно спросив зал.
- Я нє понял, ви шо, хотєлі хєрачить і без послєдствій? - злобно уточнив Путін. - Так нє биваєт. Восстановлєніє вєлікой імпєрії будєм оплачувать кров'ю, потом і мілліонами жизнєй. Дальше?
- Так а всьо же, ето плата за Крим, ілі как? - настаював зал.
- Поясняю для особо тупих, - визвірився Путін. - Росія - ето п'яний мєдвєдь, який шатається по тайгє в поісках, чєго б расхєрачить. А тупиє піндоси і гєйропєйци мішку бздять і мєчтають йому вирвать когті і посадить на цепь. Но нє вийдєт, бо по п'яні мєдвєдь болі не чувствуєт, а когда у нєго бодун, затаїтся в тайгє і сосьот потіхоньку нєфть. А Цзіньпінь мєж тєм намєкаєт, шо Сібірь нєплохо би било отдать і мішкє там дєлать нєчєго. Так шо только хєрачить, до посінєнія, не смотря на бодун.
- То єсть будєт гораздо хуже? - ахнула толпа.
- Зато украм тоже хрєново, - гордо похвастався Путін. - Європи їм захотєлось... Я їм покажу Європу... Хєрачить, хєрачить!
Мєдвєдєв снова достав огромний шпріц. Десь громко заклацали ножниці, вирізая внєзапний приступ бєшенства з прямого ефіра.
- Я нормальний, нормальний, - іспуганно завєріл Путін, таращась на шпріц. Щас даже хохлу позволю вопрос какой-то задать.
- Во-пєрвих, нє хохлу, а укропу, - поправив мужик в одноімьонной футболкє. - А во-вторих, расскажи русскім матєрям, за шо ти угробив їхніх дітей на Донбасє? І Савченко когда отпускать собіраєшся, ідіот?
- Отвєчу по пунктам, - нєрвно дьорнувся Путін. - Хєрачить, хєрачить... То єсть, нє я убіл наших солдат на Донбасє, а ви самі їх расхєрачілі. І журналістов, убітих ополчєнцами, тоже на вас запишем под шумок. А Савченко била наводчіцей. Потому суд в скором врємєні разбєрьотся, за шо єй впаять пятнадцать лєт лагєрєй.
Два жлоба в кожаних плащах схватили мужика в футболкє с укропом под руки і под одобрітєльні аплодісмєнти толпи вивели прочь.
- Совсєм оборзєлі, мало ми їх хєрачим, - замєтіл Путін. Гдє-то снова заклацали ножниці.
- Владімір Владіміровіч, пора закругляться, - нєрвно сказав Мєдвєдєв, пялясь в айфон. - Бо чем дольше ви говорітє - тим бистрєє падаєт рубль.
Аплодісмєнти внєзапно стихли. Над залом повисло мрачне прєдчувствіє піздєца. Жлоби в кожанках вернулись в зал і прийнялись стрєлять в воздух, разгоняя переляканих журналістов. В помєщєніє ворвались стєрхи і прийнялись кружить под потолком, тревожно каркая.
- Хєрачить, хєрачить, - снова перемкнуло Путіна. Ножниці актівно щолкали. Рубль невпинно падав. Рєклама рісовала росіянам свєтлоє будущєє. П'яний мєдвєдь-шатун судорожно схватився за голову і громко й отчаянно рєвєл, мєчтая как можно скорєє залєчь в тайгє і жадно присосаться к нєфті...
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий