Це було 25 травня 2025 року. Менш як за місяць, 16 червня, його серце зупинилось — організм 57-річного чоловіка не витримав тортур, розповіла Суспільне Донбас донька захисника Валерія.
Він жив думками про родину, три роки думав, що його сім'я в окупації. У полоні мріяв побачити очі коханої дружини — і встиг це зробити.
Це історія колишнього поліцейського, який став на захист України, це історія військового командира, який потрапив у полон у перші дні, це історія про щоденні тортури, яким піддавали Валерія Зеленського всі 39 місяців полону у російських тюрмах. Розповіла про батька донька Валерія.
Комментариев нет:
Отправить комментарий