«Сьогодні це найгірший день для Лимана. Обстрілювати вони почали з 4 ранку і досі не припиняють», — каже нам керівник місцевої поліції Ігор Угневенко.
Журналісти hromadske зустрічають поліцейських на виїзді з міста.
У самому Лимані зібрались 12 людей на евакуацію. Але обстріл не припиняється. Поки ми з лиманцями чекаємо, три снаряди прилітають у 200 метрах від нас. Нам доводиться поїхати. Люди залишаються під обстрілом.
За 10 хвилин по лиманців вирішують їхати поліцейські. Саме стільки часу в них є, поки росіяни перезаряджають «Гради». Поки вони їдуть — ще один снаряд падає в 40 метрах від людей. На щастя, всі живі.
Людей везуть до Дніпра.
Керівник поліції залишається в місті шукати своїх підлеглих, зв‘язок не ловить. Поліцейський Максим Бережний вирішує їхати до села Озерне за Лиман, де йдуть бої. Там лежить поранений хлопець.
По дорозі, що прострілюється, — поліція дістається розбитого дому і виносить пораненого.
Йому 21 рік, 5 днів тому на його подвір‘я прилетіло 8 снарядів. Артем — так його звати — не встиг сховатися.
У нього поранення в голову, в ногу і в ділянку грудної клітки.
Мама намагадась додзвонитись до рятувальників, потім сіли телефони. Аж зараз вдалось додзвонитись до поліції.
Поліцейські довозять хлопця до безпечної зони, де чекає швидка. Далі вона вже повезе його на Слов‘янськ.
Мама Артема плаче і обіймає поліцейського Максима. В очах Максима сльози.
«Він вижив, якби не поїхали за ним, до вечора б помер» - присилає нам смс на наступний день Максим.
Десь в цей самий час ми дізнаємось, що російська ракета влучила в автомобільний міст між Райгородком і Лиманом, через який всі ми їздили десяток разів і через який еаакуйовували поранених.
Комментариев нет:
Отправить комментарий