Чекають синів своїх мами

‎

Людмила Прокопович‎ до Группа «Диалог.UA»
27 лютого о 14:11
Сьогодні 1771- й день неоголошеної війни в Україні, вдумайтеся в це число...
Помоліться за тих,хто тримає наше мирне небо!

Чекають синів своїх мами,
І молятся день і ніч.
Молитвами зцілюють рани,
Запалюють тисячі свіч.
У Бога,благають спасіння
В молитвах за рідних дітей.
Повернення,благословіння,
Та теплих ,спокійних ночей.
Благають,щоб все закінчилось,
Щоб більше не було війни.
Щоб крові на землю не лилось
І були живими сини.
Так молятся слізно і щиро,
Що чує це навіть земля.
Вона ж бо зиму не пустила,
Щоб снігом не вкрила поля.
Щоб ночі,не так холодили
Й солдатам було тепліш.
У Бога мами просили,
Щоб діти вертались скоріш!
Заплакані,стомлені очі,
Молитви-святий оберіг.
Матусі недоспані ночі-
Повернуть з далеких доріг.
Повернуть у батьківську хату
У темряві шлях осяють
Життя збережуть солдату.

Бо мами у Бога благають…