Юрій Винничук прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії „Книга року...
Постарів залізобетонний електорат, але все ще отруює повітря і поширює брехні.
Мені інколи здається, що наші правоохоронні органи перебувають в якомусь іншому вимірі і лише час від часу спускаються зі своїх висот на нашу грішну землю. Їм не вдається тривалий час помітити те, що бачать прості люди і про що волають уже віддавна. Візьмімо, наприклад, розпіарену історію з сектою Догнала. Епопея
їхньої діяльності тривала кілька років. У часи Януковича, коли ще й не пахло жодним Майданом, уже ця секта діяла і влаштовувала пікети біля Львівської облдержадміністрації. Отже, її готували заздалегідь, бо плани Путіна щодо загарбання частини України будувалися ґрунтовно і старанно. Секта
повинна була розколоти греко-католицьку церкву й ослабити її. Після Майдану діяльність секти пішла на спад, однак і далі не бракувало свідчень про їхні антиукраїнські акції. Вони не припинили влаштовувати пікети проти видобутку сланцевого газу та проти АТО. Записали ролик, у якому слізно дякують Путіну за підтримку і просять звільнити їх. Усім було добре відомо,
де перебувають сектанти, не знали про це лише в міліції та СБУ. Хоча охороняли сектантів люди, близькі до правоохоронних органів. Батьки зазомбованих дітей писали скарги, оббивали пороги високого начальства, але ніхто секти не рухав і пальцем.
Коли не чіпали її за Януковича, то було зрозуміло, з яких причин. Але чому не викинули очільників секти за межі України ще рік тому – загадка.
Доказів їхньої ворожої діяльності було безліч. Однак чомусь тягнули й тягнули, незважаючи на те, що преса постійно нагадувала про цей чиряк на тілі Львівщини. Нарешті це сталося – когось арештували, когось вислали за межі України. Але що буде з зазомбованими людьми, серед яких чимало молоді? Що буде з фальшивими проповідниками і монахинями? Чи будуть
арештовані ті, хто нажився на майні, яке сектанти виманили у своїх жертв? Про це ми нічого не знаємо. А тим часом російські спецслужби працюють на всіх напрямках. Вони не обмежуються Півднем і Сходом. У Львові діє ще одна п'ята колона, яка звила собі затишне кубельце в приміщенні "Русского
культурного центра" на вулиці Короленка. 20 червня там відбувся з'їзд – не повірите! – "русских и антифашистских общественных организаций". І це у Львові! Почався з'їзд з хвилини мовчання, якою вшанували невинно убієнних жителів "ДНР" і "ЛНР" від рук укропів. Незважаючи на те, що окремі
організації перебувають під забороною, їхні лідери і представники вільно собі зібралися, і ніхто їм не завадив. Серед тих організацій були такі, що про них давно вже ніхто нічого не чув. Наприклад, "Международное общество прав человека", партія "Русский Блок", ОО "Вечный огонь" та ін. Чого вартує промова по скайпу на з'їзді динозавра антиукраїнського руху, лідера
"Русского движения Украины" Алєксандра Свістунова, який оплакав "ужасающее положение русских и других национальных общин на Украине".
В чому полягає це жахливе становище, так ніхто й не второпав, бо Львів просто таки затоплений російськомовними туристами. Під час фестивалю
"Альфа-джаз" через центр міста доводилося буквально проштовхуватися.
Ще один викопний релікт – А. Покровскій, голова "Союза научного социализма им. И.Франко и Львовской областной организации "Интеллигенция за социализм", – заявив, що "сегодня русская интеллигенция не имеет возможности напрямую выполнять свою функцию: нести своему народу культуру, язык, произведения искусства на родном
русском языке. Нас убивали и убивают только за то, что мы говорим правду об украинском национализме". Уявляєте, що відбувається у Львові? Жахіття! Їх убивають, а трупи, очевидно, розчиняють у сірчаній кислоті, бо жодного так досі й не виявлено. Щодо культури, якої начебто так бракує росіянам у Львові, то варто лише зазирнути у будь-який кіоск преси чи до книгарні,
включити телевізор чи радіо, аби заспокоїтися. Бо якщо комусь і загрожує культурний голод, то таки нам, українцям. Комуніст А. Калинюк має своєрідне трактування російської агресії. Виявляється, війна йде "между махровым украинским национализмом и сторонниками демократического
развития страны".
Тобто оті головорізи, які з насолодою убивають мирних жителів, грабують їх і ґвалтують – це всього лише прихильники демократичного розвитку країни.
Калинюк недалеко втік від попереднього доповідача, бо теж заявив, що "нам теперь говорят только одно: либо вы замолчите, либо мы вас просто ликвидируем". Але мужнього комуніста не так просто залякати. Він не замовк. Минуло десять днів, але ніхто його ще так і не ліквідував.
Ну, а наприкінці того сходняка, про який в СБУ ніхто й гадки не мав, русскіє патріоти прийняли дуже важливий документ, де поміж іншим висловлена вимога "предоставить национальным меньшинствам право на создание национально-культурной автономии". Чим це не сепаратизм? А далі пішло-
поїхало: тут і вимога державного статусу російської мови, і вимога
федералізації України, і заборона "националистической идеологии", яку жодним чином не окреслено, а тому так і незрозуміло, що саме забороняти. Дивитися на діяльність цієї зграї крізь пальці не варто. Адже на сайті "Русского единства" багато матеріалів, які давно мали б зацікавити тих, хто стоїть на сторожі нашого суверенітету. Це і брехливі статті, які роздувають
ворожнечу: "Русское сопротивление бандеровской оккупации во Львове", "Русские Львова находятся в режиме настоящей оккупации", або брутальні інтерв'ю, в яких ображено президента: "Политолог: Если Порошенко поймают, то почти сразу же повесят". Є там і новини з АТО. Теж специфічні: "Гиви: До сих пор не могу поверить, что украинцы стали такими тварями.
Эксклюзивное интервью Гиви, командира тактической группы "Сомали"; "Каратели обстреливают Донбасс фосфорными снарядами". Це ті снаряди, яких навіть представники ОБСЄ не помітили. Задля справедливості треба сказати, що учасниками з'їзду були переважно старпери, чиї найкращі роки
минули в мріях про комуністичний рай. Назбиралося їх на майже мільйонне місто лише три десятка. Це вже не той розмах, який був років десять-п'ятнадцять тому, коли цих міських божевільних збиралося з півтори сотні, і коли Свістунов, заки не чкурнув зі Львова до Криму, ще правив тут бал.
Постарів залізобетонний електорат, вкрився мохом, але все ще отруює повітря і поширює брехні, які радо передруковують на російських сайтах, а вата з жахом довідується про страшних бандерівців, які убивають росіян.
Більше читайте тут
Постарів залізобетонний електорат, але все ще отруює повітря і поширює брехні.
Мені інколи здається, що наші правоохоронні органи перебувають в якомусь іншому вимірі і лише час від часу спускаються зі своїх висот на нашу грішну землю. Їм не вдається тривалий час помітити те, що бачать прості люди і про що волають уже віддавна. Візьмімо, наприклад, розпіарену історію з сектою Догнала. Епопея
їхньої діяльності тривала кілька років. У часи Януковича, коли ще й не пахло жодним Майданом, уже ця секта діяла і влаштовувала пікети біля Львівської облдержадміністрації. Отже, її готували заздалегідь, бо плани Путіна щодо загарбання частини України будувалися ґрунтовно і старанно. Секта
повинна була розколоти греко-католицьку церкву й ослабити її. Після Майдану діяльність секти пішла на спад, однак і далі не бракувало свідчень про їхні антиукраїнські акції. Вони не припинили влаштовувати пікети проти видобутку сланцевого газу та проти АТО. Записали ролик, у якому слізно дякують Путіну за підтримку і просять звільнити їх. Усім було добре відомо,
де перебувають сектанти, не знали про це лише в міліції та СБУ. Хоча охороняли сектантів люди, близькі до правоохоронних органів. Батьки зазомбованих дітей писали скарги, оббивали пороги високого начальства, але ніхто секти не рухав і пальцем.
Коли не чіпали її за Януковича, то було зрозуміло, з яких причин. Але чому не викинули очільників секти за межі України ще рік тому – загадка.
Доказів їхньої ворожої діяльності було безліч. Однак чомусь тягнули й тягнули, незважаючи на те, що преса постійно нагадувала про цей чиряк на тілі Львівщини. Нарешті це сталося – когось арештували, когось вислали за межі України. Але що буде з зазомбованими людьми, серед яких чимало молоді? Що буде з фальшивими проповідниками і монахинями? Чи будуть
арештовані ті, хто нажився на майні, яке сектанти виманили у своїх жертв? Про це ми нічого не знаємо. А тим часом російські спецслужби працюють на всіх напрямках. Вони не обмежуються Півднем і Сходом. У Львові діє ще одна п'ята колона, яка звила собі затишне кубельце в приміщенні "Русского
культурного центра" на вулиці Короленка. 20 червня там відбувся з'їзд – не повірите! – "русских и антифашистских общественных организаций". І це у Львові! Почався з'їзд з хвилини мовчання, якою вшанували невинно убієнних жителів "ДНР" і "ЛНР" від рук укропів. Незважаючи на те, що окремі
організації перебувають під забороною, їхні лідери і представники вільно собі зібралися, і ніхто їм не завадив. Серед тих організацій були такі, що про них давно вже ніхто нічого не чув. Наприклад, "Международное общество прав человека", партія "Русский Блок", ОО "Вечный огонь" та ін. Чого вартує промова по скайпу на з'їзді динозавра антиукраїнського руху, лідера
"Русского движения Украины" Алєксандра Свістунова, який оплакав "ужасающее положение русских и других национальных общин на Украине".
В чому полягає це жахливе становище, так ніхто й не второпав, бо Львів просто таки затоплений російськомовними туристами. Під час фестивалю
"Альфа-джаз" через центр міста доводилося буквально проштовхуватися.
Ще один викопний релікт – А. Покровскій, голова "Союза научного социализма им. И.Франко и Львовской областной организации "Интеллигенция за социализм", – заявив, що "сегодня русская интеллигенция не имеет возможности напрямую выполнять свою функцию: нести своему народу культуру, язык, произведения искусства на родном
русском языке. Нас убивали и убивают только за то, что мы говорим правду об украинском национализме". Уявляєте, що відбувається у Львові? Жахіття! Їх убивають, а трупи, очевидно, розчиняють у сірчаній кислоті, бо жодного так досі й не виявлено. Щодо культури, якої начебто так бракує росіянам у Львові, то варто лише зазирнути у будь-який кіоск преси чи до книгарні,
включити телевізор чи радіо, аби заспокоїтися. Бо якщо комусь і загрожує культурний голод, то таки нам, українцям. Комуніст А. Калинюк має своєрідне трактування російської агресії. Виявляється, війна йде "между махровым украинским национализмом и сторонниками демократического
развития страны".
Тобто оті головорізи, які з насолодою убивають мирних жителів, грабують їх і ґвалтують – це всього лише прихильники демократичного розвитку країни.
Калинюк недалеко втік від попереднього доповідача, бо теж заявив, що "нам теперь говорят только одно: либо вы замолчите, либо мы вас просто ликвидируем". Але мужнього комуніста не так просто залякати. Він не замовк. Минуло десять днів, але ніхто його ще так і не ліквідував.
Ну, а наприкінці того сходняка, про який в СБУ ніхто й гадки не мав, русскіє патріоти прийняли дуже важливий документ, де поміж іншим висловлена вимога "предоставить национальным меньшинствам право на создание национально-культурной автономии". Чим це не сепаратизм? А далі пішло-
поїхало: тут і вимога державного статусу російської мови, і вимога
федералізації України, і заборона "националистической идеологии", яку жодним чином не окреслено, а тому так і незрозуміло, що саме забороняти. Дивитися на діяльність цієї зграї крізь пальці не варто. Адже на сайті "Русского единства" багато матеріалів, які давно мали б зацікавити тих, хто стоїть на сторожі нашого суверенітету. Це і брехливі статті, які роздувають
ворожнечу: "Русское сопротивление бандеровской оккупации во Львове", "Русские Львова находятся в режиме настоящей оккупации", або брутальні інтерв'ю, в яких ображено президента: "Политолог: Если Порошенко поймают, то почти сразу же повесят". Є там і новини з АТО. Теж специфічні: "Гиви: До сих пор не могу поверить, что украинцы стали такими тварями.
Эксклюзивное интервью Гиви, командира тактической группы "Сомали"; "Каратели обстреливают Донбасс фосфорными снарядами". Це ті снаряди, яких навіть представники ОБСЄ не помітили. Задля справедливості треба сказати, що учасниками з'їзду були переважно старпери, чиї найкращі роки
минули в мріях про комуністичний рай. Назбиралося їх на майже мільйонне місто лише три десятка. Це вже не той розмах, який був років десять-п'ятнадцять тому, коли цих міських божевільних збиралося з півтори сотні, і коли Свістунов, заки не чкурнув зі Львова до Криму, ще правив тут бал.
Постарів залізобетонний електорат, вкрився мохом, але все ще отруює повітря і поширює брехні, які радо передруковують на російських сайтах, а вата з жахом довідується про страшних бандерівців, які убивають росіян.
Більше читайте тут
Комментариев нет:
Отправить комментарий