Один з російських депутатів навіть попросив визнати українську армію терористами.
Після прийняття резолюції Європарламенту щодо санкцій проти Росії 13 січня та перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС 19 січня, де зокрема обговорюється країна-агресор,
політики та дипломати РФ почали виступати із істеричними заявами щодо України та щодо санкцій Заходу, при цьому декларуючи свою начебто байдужість до них. Так, голова МЗС РФ
Серій Лавров заявив, що Росія за жодних обставин не має наміру обговорювати будь-які критерії зняття санкцій, введених Заходом у відповідь на військову агресію РФ на адресу України. Пізніше заступник голови російського МЗС Сергій Рябков наголосив, що Росія не змінить свій курс через санкції, і зробив зухвалу заяву, що санкції лише "призводять до результату, повністю протилежного тому, на який вони
розраховують". "Вони розраховують, що в силу санкцій Росія змінить свій курс, але це не просто наївність, це проти логіки і політичної, і життєвої", - вважає Рябков. Він також пригрозив, що під натиском Росія не піде на поступки, і санкції "тільки віддаляють перспективу нормального політичного процесу".
Голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков назвав ухвалену Європарламентом резолюцію щодо можливого посилення санкцій банальною й небезпечною. Інший російський депутат назвав Європарламент "рупором Вашингтона". А парламентарій від ЛДПР Роман Худяков взагалі
направив звернення до Європейського парламенту з пропозицією визнати Збройні сили України і добровольчі батальйони терористичними організаціями. На думку депутата, це симетрична відповідь на висунуту до Європарламенту Верховною Радою України вимогу визнати терористичними організаціями "ДНР" і "ЛНР".
Нагадаємо, що 13 січня голова Європейської ради Дональд Туск, виступаючи в Європарламенті, заявив, що Євросоюз у березні вивчить питання про нові кроки щодо обмежувальних заходів відносно Росії. Того ж дня Європарламент ухвалив резолюцію підтримки Україні, у якій військові дії на
Донбасі були названі "неоголошеною гібридною війною", а Росію закликали "припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ". У резолюції також йшлося про збереження санкцій проти РФ щонайменше до березня - наступного саміту ЄС - та навіть про можливість їх посилення у разі, якщо Росія буде вживати дії щодо дестабілізації ситуації в Україні. Зокрема, Європарламент пропонує Європейській раді розширити
санкції на ядерний сектор і обмежити здатність російських підприємств для проведення міжнародних фінансових операцій.
Також Європарламент закликає ЄС підтримувати обмежувальні заходи щодо росіян і сепаратистів, відповідальних за дестабілізацію ситуації на Донбасі, поки Росія не почне повною мірою поважати і виконувати свої мінські
зобов'язання і не змінить свій курс дій в Україні. Зокрема, мова йде "про повне і беззастережне виведення з України всіх російських військ, незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців, забезпеченні постійного контролю на українсько-російському кордоні спеціальної моніторингової місією ОБСЄ та обмін усіма ув'язненими,
включаючи Надію Савченко". Пізніше віце-президент Європарламенту Рішард Чарнецький пригрозив Росії "болючими" для рубля санкціями: Росію можуть відключити від банківської системи SWIFT. "І Росія повинна знати, що це є наша наступна санкція, яка може на неї чекати збоку Європи та США", - зазначив Чарнецький. Водночас 15 січня представник ЄС з питань
зовнішньої та безпекової політики Федерика Могеріні запропонувала відновити співпрацю з Росією з певних питань. У документі, підготовленому для обговорення на зустрічі голів МЗС країн Євросоюзу, призначеної на сьогодні, 19 січня, зазначається, що відновлення співпраці планується у питаннях пошуку рішень у сирійському конфлікті, ядерній суперечці з
Іраном, у проблемах з Іраком, Лівією, Північною Кореєю чи у питанні боротьби з Еболою. Примітно, що ті самі пункти для співпраці перераховував у своїй заяві того ж дня й офіційний представник МЗС Росії Олександр Лукашевич, коментуючи питання санкцій.
Заява Могеріні викликала хвилю критики серед країн ЄС, які вважають, що подібні пропозиції надсилають Москві хибний сигнал, начебто рішучість ЄС протистояти її політиці послабшала. Так, голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив перед зустріччю 19 січня: "Я не думаю, що ми повинні зараз думати
про те, як нам відновити діалог. Це Росія повинна думати про те, як його відновити". Сама Могеріні 19 січня змінила тон своїх заяв, зазначиши, що перегляд санкцій можливий лише на рівні саміту ЄС у березні, а зараз, в умовах активізації військових дій на Донбасі, не час скасовувати санкції проти РФ.
Більше читайте тут
Після прийняття резолюції Європарламенту щодо санкцій проти Росії 13 січня та перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС 19 січня, де зокрема обговорюється країна-агресор,
політики та дипломати РФ почали виступати із істеричними заявами щодо України та щодо санкцій Заходу, при цьому декларуючи свою начебто байдужість до них. Так, голова МЗС РФ
Серій Лавров заявив, що Росія за жодних обставин не має наміру обговорювати будь-які критерії зняття санкцій, введених Заходом у відповідь на військову агресію РФ на адресу України. Пізніше заступник голови російського МЗС Сергій Рябков наголосив, що Росія не змінить свій курс через санкції, і зробив зухвалу заяву, що санкції лише "призводять до результату, повністю протилежного тому, на який вони
розраховують". "Вони розраховують, що в силу санкцій Росія змінить свій курс, але це не просто наївність, це проти логіки і політичної, і життєвої", - вважає Рябков. Він також пригрозив, що під натиском Росія не піде на поступки, і санкції "тільки віддаляють перспективу нормального політичного процесу".
Голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков назвав ухвалену Європарламентом резолюцію щодо можливого посилення санкцій банальною й небезпечною. Інший російський депутат назвав Європарламент "рупором Вашингтона". А парламентарій від ЛДПР Роман Худяков взагалі
направив звернення до Європейського парламенту з пропозицією визнати Збройні сили України і добровольчі батальйони терористичними організаціями. На думку депутата, це симетрична відповідь на висунуту до Європарламенту Верховною Радою України вимогу визнати терористичними організаціями "ДНР" і "ЛНР".
Нагадаємо, що 13 січня голова Європейської ради Дональд Туск, виступаючи в Європарламенті, заявив, що Євросоюз у березні вивчить питання про нові кроки щодо обмежувальних заходів відносно Росії. Того ж дня Європарламент ухвалив резолюцію підтримки Україні, у якій військові дії на
Донбасі були названі "неоголошеною гібридною війною", а Росію закликали "припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ". У резолюції також йшлося про збереження санкцій проти РФ щонайменше до березня - наступного саміту ЄС - та навіть про можливість їх посилення у разі, якщо Росія буде вживати дії щодо дестабілізації ситуації в Україні. Зокрема, Європарламент пропонує Європейській раді розширити
санкції на ядерний сектор і обмежити здатність російських підприємств для проведення міжнародних фінансових операцій.
Також Європарламент закликає ЄС підтримувати обмежувальні заходи щодо росіян і сепаратистів, відповідальних за дестабілізацію ситуації на Донбасі, поки Росія не почне повною мірою поважати і виконувати свої мінські
зобов'язання і не змінить свій курс дій в Україні. Зокрема, мова йде "про повне і беззастережне виведення з України всіх російських військ, незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців, забезпеченні постійного контролю на українсько-російському кордоні спеціальної моніторингової місією ОБСЄ та обмін усіма ув'язненими,
включаючи Надію Савченко". Пізніше віце-президент Європарламенту Рішард Чарнецький пригрозив Росії "болючими" для рубля санкціями: Росію можуть відключити від банківської системи SWIFT. "І Росія повинна знати, що це є наша наступна санкція, яка може на неї чекати збоку Європи та США", - зазначив Чарнецький. Водночас 15 січня представник ЄС з питань
зовнішньої та безпекової політики Федерика Могеріні запропонувала відновити співпрацю з Росією з певних питань. У документі, підготовленому для обговорення на зустрічі голів МЗС країн Євросоюзу, призначеної на сьогодні, 19 січня, зазначається, що відновлення співпраці планується у питаннях пошуку рішень у сирійському конфлікті, ядерній суперечці з
Іраном, у проблемах з Іраком, Лівією, Північною Кореєю чи у питанні боротьби з Еболою. Примітно, що ті самі пункти для співпраці перераховував у своїй заяві того ж дня й офіційний представник МЗС Росії Олександр Лукашевич, коментуючи питання санкцій.
Заява Могеріні викликала хвилю критики серед країн ЄС, які вважають, що подібні пропозиції надсилають Москві хибний сигнал, начебто рішучість ЄС протистояти її політиці послабшала. Так, голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив перед зустріччю 19 січня: "Я не думаю, що ми повинні зараз думати
про те, як нам відновити діалог. Це Росія повинна думати про те, як його відновити". Сама Могеріні 19 січня змінила тон своїх заяв, зазначиши, що перегляд санкцій можливий лише на рівні саміту ЄС у березні, а зараз, в умовах активізації військових дій на Донбасі, не час скасовувати санкції проти РФ.
Більше читайте тут
Комментариев нет:
Отправить комментарий