Вже чотири роки монопольним постачальником цигарок в українські магазини є російська ТОВ «Мегаполіс». Ця компанія входить до холдингу разом з заводами, які випускають ПЗРК «Ігла» та крупнокаліберні кулемети.
Так, куплена українцем пачка «Marlboro» збагачує ділків, що виготовляють і важке озброєння для донецьких сепаратистів і російських окупантів.
Про особливості торгівлі сигаретами ВолиньPost’у розповіли топ-менеджери волинських супермаркетів. Кажуть, що органи контролю не впливають на ситуацію, а самі роздрібні мережі не спроможні боротися з російським монополістом. Останній на стільки впливовий і досі, що ніхто з підприємців не відважується говорити відкрито.
РОСІЙСЬКА ЕКСПАНСІЯ НА УКРАЇНСЬКИЙ ТЮТНОВИЙ РИНОК
Таємнича компанія російського походження з’явилася в Україні наприкінці 2010 року. Інвестори з півночі придбали компанію «Поділля-тютюн», яка отримала назву ТОВ «Торгівельна компанія Мегаполіс-Україна». Ця фірма стала материнською для всіх наступних приєднань і навіть сьогодні бухгалтерія тютюнового монополіста знаходиться у Тернополі.
Протягом наступного року у понад 60 українських компаній-дистрибюторів, що продавали сигарети в Україні, раптом почалися проблеми під час отримання ліцензії на торгівлю тютюновими виробами. За цей час новачок «Мегаполіс» поглинув абсолютно всіх своїх конкурентів і став контролювати 100 % ринку продажів цигарок. Компанія стала ексклюзивним представником по Україні таких міжнародних гігантів як Philip Morris (33% ринку), Japan Tobacco (24%), Imperial Tobacco (21%), British American Tobacco (18%).
Звісно, що такі поглинання не могли б відбутися без згоди і прямої допомоги перших осіб держави. Журналісти видання «Економічна правда», посилаючись на власні джерела, стверджують, що монополізація ринку відбувалася за згоди Віктора Януковича. Інші розслідувачі цієї скандальної історії припускають, що схема контролювалася особисто Віктором Медведчуком. Наші ж джерела припускають, що в цій оборудці варто шукати руку донецького депутата Юрія «Єнакієвського» Іванющенка, близького до родини Януковичів кримінального авторитета.
Така концентрація ринку в межах одного постачальника абсолютно протизаконна з точки антимонопольного законодавства, але вочевидь, оточення Януковича мало певні резони не помічати «тютюнового» монстра.
В 2011 році «Мегаполіс» прийшов на волинські терени. Місцеві компанії одразу відчули «принади» співпраці з російським бізнесом.
Попри те, що Волинь - це регіон з найменшим в Україні рівнем споживання цигарок, область все одно лишається привабливим ринком для тютюнового монстра. Тільки за минулий рік волинські торгівельні мережі та кіоски продали майже 41 мільйон пачок цигарок на загальну суму 352 мільйони гривень.
ОСОБЛИВОСТІ РОСІЙСЬКОГО МОНОПОЛІЗМУ Нам вдалося поспілкуватись з підприємцями, що торгують цигарками в Луцьку та області. Всі вони були одностайні – «Мегаполіс» викручує руки власникам торгівельних точок і наживається на волинянах, користуючись монопольним становищем на
ринку тютюновиробів. Ось тільки декілька прикладів того, як страждають волиняни від дій російської компанії. 1. Зростання відпускної ціни на цигарки Компанія «Мегаполіс» стала поступово піднімати ціну на тютюнові вироби. Роздрібні ціни на цигарки є фіксованими, ціна на конкретну пачку
написана на упаковці. Таким чином, вдвічі став зменшуватися дохід магазинів, а прибутки монополіста виросли в чотири рази. Якщо раніше роздрібна точка заробляла з пачки близько 10% від ціни, то тепер власники магазинів мають задовольнятися прибутком в 5-7% в залежності від
популярності марки. Такий маленький «зазор» робить торгівлю цигарками невигідною для магазинів, але вони все одно змушені ними торгувати, адже курці (а це великий відсоток покупців) будуть йти в інші торгівельні мережі. 2. Збільшення контрабанди Чим вище зростає ціна на цигарки від
«Мегаполіса», тим цікавіше для магазинів продавати контрафактну продукцію. На сьогодні прибуток, який можна отримати від продажу «чорних» цигарок, втричі перевищує прибуток від реалізації «білих» тютюнових виробів. За даними журналістів видання Ура-інформ, збільшення
відпускної ціни «Мегаполісом» вже призвело до зростання ринку контрафактних цигарок в три з половиною рази! 3. Відсутність товарного кредиту На відміну від багатьох постачальників, які відвантажують товар з відстрочкою платежів у 7-21 день, «Мегаполіс» працює за фактом поставки
або ж за передоплатою. Таким чином, власник магазину для оплати поставки змушений виймати гроші з обороту. В цій ситуації страждають інші постачальники, які не можуть вчасно отримати оплату за свій товар. Тобто дядько з Рожищ, який возить у Луцькі гастрономи моркву, змушений чекати
на оплату попередньої партії тижнями, тому що магазин змушений оплатити монополісту за ще не привезений товар. І це не враховуючи перехідні товарні залишки цигарок розміром у 50% від тижневої поставки, які повинні бути на магазині для забезпечення асортименту. 4. Проблемний менеджмент
та логістика «Мегаполісу» Російська компанія не забезпечує вчасної доставки цигарок у торгівельні точки. Це звичайна хвороба дистрибюторів. Ламається вантажівка, «летить» бухгалтерська програма 1с, податківці проводять перевірку складів. Чотири роки тому завідувачки магазинів
завжди могли підстрахуватися від подібних форс-мажорів, замовивши товар у іншої компанії. Зараз ця можливість відсутня, і тютюнові полиці магазинів змушені порожніти, хоча їхнє завдання продавати товар. Також в компанії дуже довго підписують договір з новими контрагентами. Наприклад, один з
нововідкритих волинських магазинів цілий місяць не міг отримати жодної пачки цигарок, тому що підписаний договір «гуляв» у бухгалтерії «Мегаполісу». І це не одиничний випадок, менеджери компанії так і попереджають своїх нових партнерів, що договір підписують дуже довго.
З усіма цими проблемами зіштовхується кожен магазин, який продає цигарки в Україні. КОМУ СОЛОДКИЙ ДИМ «АТЄЧЄСТВА»? Власником компанії «Мегаполіс» є Ігор Кєсаєв, одіозний олігарх, який у російському списку багатіїв, за версією журналу FORBES, займає 53 позицію.
Він керує «Мегаполісом» через іншу компанію Mercury Group, якій належить ще декілька привабливих активів, таких як АТ «Турбохолод» (агрегати для нафтогазової промисловості), «Меркурій девелопмент» (башта «Меркурій-тауер» у «Москва-сіті»), Горевський ГЗК (видобуток та переробка свинцю та
цинку) і завод імені Дегтярьова (військова техніка від стрілецької зброї до зенітних комплексів та кулеметів). До асортименту цього підприємства входить також і сумнозвісний ПЗРК «Стріла». Саме за допомогою цього комплексу донбаські бандити збивають українські літаки та вертольоти.
«Стріла», що влучила в літак ІЛ-76 назавжди обірвала життя більш ніж трьох десятків українських десантників з 25 аеромобільної бригади.
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий