Я не знал даже, что ответить... Прадед должен гордится потомком!

Лариса Волуйко :
Герої нам потрібні живими і неушкодженими.

Живи вічно, Україна! І Мова твоя! І Слава! І Сила! 
Бо ти гарних дочок з мудрими синами на світ породила!
Душу й тіло, що ВКЛАДАЮТ у твою свободу,
Бо усі ми твої діти з козацького роду.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Бо усі ми люди рідні у своїй сторонці.
Без потреб нам бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати зась дамо чужому!

Душу й тіло ми ВКЛАДЕМО у нашу свободу!
Бо усі ми люди вільні з козацького роду!
И всміхнулись українцям: Бог і Гарна доля,
Батько й Мати, Рідна хата, де панує воля.

Чорне море нам сміється, дід Дніпро радіє,
А на рідних наших землях хліб багатий спіє!
Бо завзяття, праця чесна всім свого докаже,
І по вільній Україні пісня ця розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
Без меж слава України стане між світами!
Душу й тіло ВКЛАДЕМО ми у нашу свободу!
Бо усі ми люди вільні з козацького роду!
Живи вічно, Україна! І Мова твоя! І Слава! І Сила!

Україна мати - вона вас збереже

***************

"Вошли в один райцентр. Идем по главной улице к центру, частный сектор.

Еду на головном бэтэре, над головой флаг развевается. Наш, украинский. Вдруг на дорогу выскакивают девчонки молодые, женщины постарше, даже дед один, в пиджаке с орденами. Ветеран, похоже. Я напрягся, в рацию даю команду быть наготове, мало ли... Наши передавали, что черти колорадские и из-за белого флага шмаляют, что им бабами прикрыться ....
Ну, подходим медленно, а эти... Схиднячки...Как начали прицельно метать в колонну охапки цветов, кульки с вишней и черешней, еще что-то.... Ни одна не промахнулась, 100% попадание в цель. ))) А одна, лет 50 кричит, кулаком машет.... Я прислушался, а она "да где ж вас носило, почему раньше не приехали" И еще "гоните их хлопцы, до самой границы, шоб дорогу сюда забыли!...."
Наверное, так моего прадеда-танкиста встречали в освобожденных от фашистов городах...."
---
Я не знал даже, что ответить... Прадед должен гордится потомком!